Розпад Радянського Союзу 1985-1991

Модератор: Global Moderators

Vladtaaaras222
Member
Member
 
Повідомлень: 1
З нами з:
26 грудня 2019 10:08

Розпад Радянського Союзу 1985-1991

Повідомлення Vladtaaaras222 » 26 грудня 2019 10:25

Шановні друзі !
Вітаю вас на блозі майбутнього історика , студента II курсу історичного факультету Уманського Державного Педагогічного Університету ім. Павла Тичини.
Тут я вас ознайомлю із подіями 1985-1991 років .


Більшовицько-комуністична тоталітарна імперія з середини 1980-х рр. почала
проявляти усі ознаки неперехідної кризи – економічної, політичної,
соціальної. Все очевиднішою ставала необхідність проведення докорінних
реформ політичної системи країни, економічних і соціальних відносин.У
березні 1985 р. на пост Генерального секретаря ЦК КПРС обрали Михайла
Горбачова, наймолодшого члена Політбюро КПРС. У квітні відбувся пленум
ЦК КПРС, на якому було проголошено курс на прискорення соціально-
економічного розвитку держави, що пізніше отримав загальну назву
"перебудова". І хоча проголошена перебудова була "революцією зверху", що
планувалась як обмежена у часі, упорядкована, суворо контрольована серія


заходів, розвиток подій незабаром зламав заплановану схему.
В УРСР під гаслом проголошеної "гласності" почала відбуватись
лібералізація суспільно-політичного життя. У 1986 р. з тюрем випустили
близько 300 політичних в'язнів, серед яких В. Чорновіл, М. Горинь,
Л. Лук'яненко та ін. З Кримінального кодексу УРСР виключили статті
переслідування за ідейні переконання. Новим явищем стала політика
"соціалістичного плюралізму", яка поступово переросла у свободу слова.
Вийшли друком численні публікації, що тривалий час були недоступні:
секретні протоколи радянсько-німецького пакту 1939 р., документи про
Голодомор 1932–1933 рр., про діячів Центральної Ради і Директорії, про
сталінські репресії, діяльність ОУН–УПА в роки Другої світової війни. В
українську літературу стали повертатися твори В. Винниченка, представників
"Розстріляного Відродження" Миколи Хвильового, Михайла Куліша,


Миколи Зерова, репресованих у роки "застою" Василя Стуса, Євгена Сверстюка,
Ігоря та Ірини Калинців.
Політика гласності спричинила виникнення численних, непідконтрольних
офіційній владі "неформальних" організацій. У 1987 р. в Києві виник
"Український культурологічний клуб" (УКК), учасники якого проводили
дискусії про закриті сторінки радянської історії, обговорювали проблеми
української мови і культури, відкрито демонструючи свою опозиційність
владі. Тоді ж у Львові було створене "Товариство Лева" — молодіжну
організацію, що об'єднувала людей різних політичних поглядів, які
цікавилися культурою і політикою.
Зростання політичної активності в суспільстві,
послаблення політичної таідеологічної цензури, розвиток національного самоусвідомлення, ліквідація
економічного монополізму держави сприяли виникненню в Україні у часи
перебудови багатопартійності. Першим етапом стало створення у вересні
1989 р. за ініціативою Київської організації Спілки письменників та
Інституту літератури АН УРСР суспільно-політичної організації Народний
Рух України за перебудову (НРУ), що виступала за економічний, політичний
та ідеологічний плюралізм; очолив НРУ поет Іван Драч.
У 1990 р. в Україні розпочався новий етап демократизації й розмежування
політичних сил — почали виникати політичні партії. Серед них особливо
впливовими виявились Демократична партія України (ДПУ), що
проголошувала побудову незалежної "Самостійної Соборної Української
Держави"; очолювана колишнім політв'язнем Левком Лук'яненком
Українська республіканська партія (УРП), яка закликала до бойкотування
рішень уряду, організації страйків та акцій громадської непокори; Партія
демократичного відродження України (ПДВУ), що об'єднала у своїх лавах
тих, хто вийшов з лав КПУ; Українська селянська демократична партія (УСДП)
Українська національна партія (УНП), яка виступала за скасування договору
про утворення СРСР і виведення "окупаційних збройних сил" з усіх українських земель.
Водночас відбувалося послаблення політичних позицій та масовий
вихід членів КПУ, чому сприяло скасування у березні 1990 р. конституційного
положення про керівну і спрямовуючу роль КПРС у житті радянського суспільства.
У 1991 р. склалися сприятливі умови (розпад СРСР, боротьба за владу в Москві),
що ані союзний, ані російський центр не змогли зупинити процес усамостійнення України
. Невдала спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 р.
у Москві форсувала розпад СРСР. На окраїнах радянської імперії місцева номенклатура,
використавши прагнення народів до самостійного розвитку і підтримавши гасла незалежності, прийшла до влади
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. СРСР фактично перестав існувати
Юридичне підтвердження процесу розпаду Радянського Союзу завершилося
завершилося укладенням міждержавної угоди 8 грудня 1991 р.
у Біловезькій Пущі. 25 грудня 1991 р. М. Горбачов заявив про свою відставку з
СРСР - Рада республік - прийняла формальну декларацію про припинення існування СРСР.
 

Повернутись до XX століття та сучасність

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість