Мотика

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 29618
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Мотика

Повідомлення Adam » 31 серпня 2017 20:24

Тема львівського (й не лише львівського!) погрому й хто у ньому винуватий може отримати продовження, оскількі поляки зажадали від Німеччини гроші за вбитих євреїв:
Польша назвала свои жертвы во Второй мировой войне наибольшими

Польша понесла самые большие человеческие потери во Второй мировой войне, заявил замминистра культуры Ярослав Селлин. Чиновник заявил, что учитывает и 3 млн убитых польских евреев, так как они имели гражданство страны, а также «невообразимые материальные потери» от шестилетней оккупации. Он обвинил в разжигании войны «немцев и Советский Союз», передает польское издание Parlamentarny.

Страна, по словам чиновника, пережила две войны: «Первая началась в сентябре 1939 года, потом еще одна началась на востоке». «Необходимо, чтобы и мы, и мир, и немцы знали, насколько велики были потери, надо предъявить им [немцам] эти цифры и добиваться компенсации или по крайней мере поставить вопрос на повестку дня. Думаю, от этого нельзя отказаться», — заявил чиновник.

О праве Варшавы требовать репарации от Германии за нанесенный во время войны ущерб неделей ранее, 24 августа, заявила премьер-министр Беата Шидло. По ее словам, Польша требует «справедливости» и возмещения нанесенного ущерба. Но она добавила, что окончательное решение по этому вопросу власти пока не приняли, продолжается политическая дискуссия.

В польском сейме пообещали рассмотреть запрос депутата от правящей партии «Закон и справедливость» Аркадиуша Мулярчика об истребовании репараций с Берлина.

Кабмин Польши принял в 1953 году резолюцию, в которой признавалось, что Германия полностью выполнила свои обязательства перед восточноевропейским государством; власти отказались требовать дальнейшие компенсации. Но в 2004 году премьер Польши Марек Белка решил снова поднять вопрос репараций.

Институт национальной памяти Польши в 2009 году оценил потери страны во Второй мировой войне в 5,6–5,8 млн человек. Из них 2,7 млн — этнические поляки, пострадавшие от немецкой оккупации, от 2,7 млн до 2,9 млн человек — евреи — жертвы Холокоста, 150 тыс. человек — жертвы советских репрессий.

Для сравнения: в 1946 году на Нюрнбергском трибунале СССР заявил, что за годы Великой Отечественной войны погибли 10,8 млн советских граждан. Позднее эта цифра пересматривалась, в 1960–1970-х годах говорили о 20 млн погибших. В мае 1990 года на заседании Верховного Совета СССР озвучили новые цифры жертв: 26,6 млн человек.
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2420
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 14 вересня 2017 08:34

Так само, як Мотика не помічає участі поляків у знущаннях та переслідуванні львівських євреїв під час ДСВ, так само він не помічає
ролі польського суспільства, церкви, націоналістичного політикуму в розпалюванні антисемітизму і ксенофобії у II Речі Посполитій, в тому числі і у Львові.
Звичайно, трагедія єврейства не є основним питанням "вдалої книги" професора Мотики, однак він охоче пише про поширену в націоналістичних колах
концепцію "жидокомуни", про ідеї виселення євреїв, переселення до гетто, про імовірну участь в організації погромів, про допомогу у фізичному винищенні
єврейського населення. Але все це стосується лише українських націоналістів. Складається враження що націоналісти польські тут ні до чого.
Що головним натхненником антиєврейських настроїв на "кресах" була виключно ОУН.
Але якби Мотика прочитав книгу, котру сам же і цитує, то він міг би наприклад побачити в ній таке:
На площі Теодора, поруч з руїнами, що залишились з часів польського погрому 1918 року, був пункт збору євреїв.

Пройшло якихось чверть століття, а посеред Львова залишаються свідчення єврейського погрому, організованого польськими націоналістами тоді, коли ще ніякої ОУН не існувало.
Мотика наводить слова, цитую професора -
"якогось «Левка» (неідентифікована особа), ймовірно, місцевого провідника ОУН.
«Не вільно з жидами вітатися і подавати їм руку», «Не вільно продавати жидам і полякам їжі; належить бойкотувати тих,
хто не дотримується цього розпорядження; членів організації належить карати».

Але годі шукати у "вдалій книзі" Мотики ось цих слів цілком ідентифікованої особи:
Вінценти Гранат, професор, теолог, письменник, викладач, ректор Католицького університету в Любліні:
"Для нас огидний психічний тип сучасного єврея, з причин не настільки його фізичних властивостей, наскільки моральних, і тим більше ще огидніший він для поляка, на вітчизні котрого єврейство паразитує в такій величезній масі, не даючи натомість жодної тривалої користі (1938 р.)".

Або цієї:
Адольф Новачинський - письменник, драматург, поет, публіцист, критик, політичний діяч:
"Подальшого зажидовіння рішучо не дозволимо. І рано, чи пізно від фази може і переконання (старшого покоління) передова молодь перейде до action directe, до фізики".

Стаття "Конструктивний антисемітизм" („Jutrо Pracy”, 1936 nr. 3):
"Євреї, котрі не виемігрують мають трактуватися як паразити, і як такі піддані екстермінаційним заходам. Заходи ці, за таких обставин були б зі всіх сторін обгрунтованими."

Краківська газета "Dzwon Niedzielny" № 43, 1937 р. Оголошення:
"Євреї протестуючи проти примусового користання окремими лавками у вищих навчальних закладах оголошують загальнодержавний страйк єврейської людності дня 19 цм. від 8 до 12 передполуднем".

"З'їзд Спілки молодих лікарів з усієї Польщі, що відбувся у Познані вимагав усунути євреїв від лікарської професії, не допускати їх до медицини взагалі, очистити від євреїв аптеки, а також звільнити від них викладацьке середовище в університетах. Наступного дня з'їзд Спілки Лікарів Польської Держави ухвалив рішення по впровадженню до свого статуту арійського параграфу, що допускає у членство спілки тільки християн."

Зображення
Зображення
Я не знаю скільки людей прочитало тези "Левка", але чисельні газети подібного змісту друкувалися стотисячними тиражами.
Шкода, що, схоже, Мотика цього не знав, пишучи свою "вдалу книгу".
 

Поперед.

Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість