Мотика

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 30175
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Мотика

Повідомлення Adam » 31 серпня 2017 20:24

Тема львівського (й не лише львівського!) погрому й хто у ньому винуватий може отримати продовження, оскількі поляки зажадали від Німеччини гроші за вбитих євреїв:
Польша назвала свои жертвы во Второй мировой войне наибольшими

Польша понесла самые большие человеческие потери во Второй мировой войне, заявил замминистра культуры Ярослав Селлин. Чиновник заявил, что учитывает и 3 млн убитых польских евреев, так как они имели гражданство страны, а также «невообразимые материальные потери» от шестилетней оккупации. Он обвинил в разжигании войны «немцев и Советский Союз», передает польское издание Parlamentarny.

Страна, по словам чиновника, пережила две войны: «Первая началась в сентябре 1939 года, потом еще одна началась на востоке». «Необходимо, чтобы и мы, и мир, и немцы знали, насколько велики были потери, надо предъявить им [немцам] эти цифры и добиваться компенсации или по крайней мере поставить вопрос на повестку дня. Думаю, от этого нельзя отказаться», — заявил чиновник.

О праве Варшавы требовать репарации от Германии за нанесенный во время войны ущерб неделей ранее, 24 августа, заявила премьер-министр Беата Шидло. По ее словам, Польша требует «справедливости» и возмещения нанесенного ущерба. Но она добавила, что окончательное решение по этому вопросу власти пока не приняли, продолжается политическая дискуссия.

В польском сейме пообещали рассмотреть запрос депутата от правящей партии «Закон и справедливость» Аркадиуша Мулярчика об истребовании репараций с Берлина.

Кабмин Польши принял в 1953 году резолюцию, в которой признавалось, что Германия полностью выполнила свои обязательства перед восточноевропейским государством; власти отказались требовать дальнейшие компенсации. Но в 2004 году премьер Польши Марек Белка решил снова поднять вопрос репараций.

Институт национальной памяти Польши в 2009 году оценил потери страны во Второй мировой войне в 5,6–5,8 млн человек. Из них 2,7 млн — этнические поляки, пострадавшие от немецкой оккупации, от 2,7 млн до 2,9 млн человек — евреи — жертвы Холокоста, 150 тыс. человек — жертвы советских репрессий.

Для сравнения: в 1946 году на Нюрнбергском трибунале СССР заявил, что за годы Великой Отечественной войны погибли 10,8 млн советских граждан. Позднее эта цифра пересматривалась, в 1960–1970-х годах говорили о 20 млн погибших. В мае 1990 года на заседании Верховного Совета СССР озвучили новые цифры жертв: 26,6 млн человек.
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2491
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 14 вересня 2017 08:34

Так само, як Мотика не помічає участі поляків у знущаннях та переслідуванні львівських євреїв під час ДСВ, так само він не помічає
ролі польського суспільства, церкви, націоналістичного політикуму в розпалюванні антисемітизму і ксенофобії у II Речі Посполитій, в тому числі і у Львові.
Звичайно, трагедія єврейства не є основним питанням "вдалої книги" професора Мотики, однак він охоче пише про поширену в націоналістичних колах
концепцію "жидокомуни", про ідеї виселення євреїв, переселення до гетто, про імовірну участь в організації погромів, про допомогу у фізичному винищенні
єврейського населення. Але все це стосується лише українських націоналістів. Складається враження що націоналісти польські тут ні до чого.
Що головним натхненником антиєврейських настроїв на "кресах" була виключно ОУН.
Але якби Мотика прочитав книгу, котру сам же і цитує, то він міг би наприклад побачити в ній таке:
На площі Теодора, поруч з руїнами, що залишились з часів польського погрому 1918 року, був пункт збору євреїв.

Пройшло якихось чверть століття, а посеред Львова залишаються свідчення єврейського погрому, організованого польськими націоналістами тоді, коли ще ніякої ОУН не існувало.
Мотика наводить слова, цитую професора -
"якогось «Левка» (неідентифікована особа), ймовірно, місцевого провідника ОУН.
«Не вільно з жидами вітатися і подавати їм руку», «Не вільно продавати жидам і полякам їжі; належить бойкотувати тих,
хто не дотримується цього розпорядження; членів організації належить карати».

Але годі шукати у "вдалій книзі" Мотики ось цих слів цілком ідентифікованої особи:
Вінценти Гранат, професор, теолог, письменник, викладач, ректор Католицького університету в Любліні:
"Для нас огидний психічний тип сучасного єврея, з причин не настільки його фізичних властивостей, наскільки моральних, і тим більше ще огидніший він для поляка, на вітчизні котрого єврейство паразитує в такій величезній масі, не даючи натомість жодної тривалої користі (1938 р.)".

Або цієї:
Адольф Новачинський - письменник, драматург, поет, публіцист, критик, політичний діяч:
"Подальшого зажидовіння рішучо не дозволимо. І рано, чи пізно від фази може і переконання (старшого покоління) передова молодь перейде до action directe, до фізики".

Стаття "Конструктивний антисемітизм" („Jutrо Pracy”, 1936 nr. 3):
"Євреї, котрі не виемігрують мають трактуватися як паразити, і як такі піддані екстермінаційним заходам. Заходи ці, за таких обставин були б зі всіх сторін обгрунтованими."

Краківська газета "Dzwon Niedzielny" № 43, 1937 р. Оголошення:
"Євреї протестуючи проти примусового користання окремими лавками у вищих навчальних закладах оголошують загальнодержавний страйк єврейської людності дня 19 цм. від 8 до 12 передполуднем".

"З'їзд Спілки молодих лікарів з усієї Польщі, що відбувся у Познані вимагав усунути євреїв від лікарської професії, не допускати їх до медицини взагалі, очистити від євреїв аптеки, а також звільнити від них викладацьке середовище в університетах. Наступного дня з'їзд Спілки Лікарів Польської Держави ухвалив рішення по впровадженню до свого статуту арійського параграфу, що допускає у членство спілки тільки християн."

Зображення
Зображення
Я не знаю скільки людей прочитало тези "Левка", але чисельні газети подібного змісту друкувалися стотисячними тиражами.
Шкода, що, схоже, Мотика цього не знав, пишучи свою "вдалу книгу".
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2491
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 04 жовтня 2017 04:07

Дозволю собі зацитувати статтю Я.В.Борщика, що на неї звертає увагу Віктор100
viewtopic.php?f=8&t=12709&start=525
стосовно Мотики.

У проміжку між відзначенням 60-ї та 70-ї річниць трагічних волинських подій 1943 р. (2003–2013 рр.) у польському суспільно-політичному житті чинився
величезний тиск на ревізіоністський напрям. Основною мішенню крайніх правих діячів був професор Ґ.Мотика, який став об’єктом кампанії «чорного
піару». У польському медійному просторі час від часу порушувалося питання про доцільність його перебування на посаді члена ради Інституту національної
пам’яті9. Результатом такого тиску став поступовий відхід цього дослідника від більш виважених оцінок волинських подій 1943 р.

Зазначу, що мабуть джерела цього тиску слід шукати не тільки в самій Польщі, а й з боку іншого сусіда, оскільки за цей період, за моїми спостереженнями,
зазнала трансформації думка Мотики не тільки стосовно оцінки дій української сторони, а й стосовно дій радянських збройних формувань, як активного учасника конфлікту.
Слід наголосити, що Ґ.Мотика не ставить перед собою завдання визначити дату першого нападу поляків на українців.
Водночас перший напад українців на поляків займає ключове місце в його студії.

Нагадаю, що на мою скромну думку, цей "перший напад українців" на Парослю насправді очолював Сачко-Сачковський, особа, що за національним самовизначенням,
в усякому випадку у міжвоєнний період, була переконаним поляком.
Провідні польські дослідники Волинської трагедії – В. і Є. Семашки та Ґ.Мотика – у своїх працях не подають конкретної дати початку «відплатних
акцій» проти українських сіл. Водночас, стосовно першого нападу УПА на поляків, Ґ.Мотика зазначає, що він відбувся 8–9 лютого 1943 р. на с. Паросля
Сарненського повіту. На основі інформації з його праці можна встановити, що перша «відплатна акція» на Волині сталася 12 липня 1943 р., коли польська
самооборона з Перебродів (Пшебраже) напала на с. Тростянець у Луцькому повіті. Тобто лише через 5 місяців після нападу на Парослю. Фактично Ґ.Мотика не
наводить жодних даних про будь-які напади з боку поляків на українців у проміжку від 8–9 лютого до 11 липня 1943 р.
Водночас відразу три звітних документи українського підпілля подають інформацію, що перший напад поляків на українців відбувся 8–10 березня
1943 р. у тих самих Перебродах ґміни Тростянець Луцького повіту, тобто лише на місяць пізніше від нападу УПА на Парослю. У результаті цього нападу було
вбито 8 українців. Слід зазначити, що села Паросля й Переброди розташовані на відстані 100 км одне від одного. Цю акцію, за нашими спостереженнями, слід
уважати першим нападом польського підпілля на українців. У зв’язку з чим виникає питання, чому перша «відплатна акція» відбулася не у Сарненському
повіті, біля с. Паросля, а на 100 км південніше – у с. Переброди Луцького повіту? І взагалі, чи доречно в такій ситуації ставити питання про будь-які
«відплатні акції»?

Зазначу, що "заполярний бігун" Цибульський, подвійний агент АК і радянських спецслужб, був спрямований Собєсяком до Пшебраже, весною 1943 р.
після того як польська самооборона Пшебраже ліквідувала один із загонів "Макса"-Собєсяка. Є в мене підозри, що це був загін Григорія Лук'янчука мешканця Маневич.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 199
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 07 жовтня 2017 01:18

Мотика вдає з себе дилетанта і не помічає того, що пишуть польські історики про масову участь деякої частини польського єврейства у європейському комуністичному русі, у польському комуністичному русі та у демонстартивній співпраці з НКВД та радянськими органами. Про це я писав у темі: "Інтерв"ю Джона-Пола Химки". viewtopic.php?f=8&t=11073
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2491
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 07 жовтня 2017 04:36

Факт той, що міжвоєнна Польща, за рівнем антисемітизму поступалася лише, хіба що, гітлерівській Німеччині.
Утвердження другої Речі Посполитої супроводжувалося єврейськими погромами, у тому числі у Львові - за те, що євреї не помагали
вбивати українців.
І по тому градус ксенофобії, в тому числі антисемітизму, тільки наростав. Преса і радіо щодень вбивали в голови суспільства,
цитую наведене вище видання, що єврейський народ є "свавільним, скаредним, сповненим шахрайства і фальші, безчесним, віроломним, клятвопорушним,
злодійським, злостивим, фанатичним, ненависним, заздрісним, нелюдським, мстивим, спраглим до крові, зрадливим, душогубчим, блюзнірським,
відьомським, плюгавим, огидним, байдужим, злоязичним, лихварським, невдячним і т.д."
Валєнти Екклюс, проф. поетики Краківської академії, 1590.
Зображення
Поряд з політикумом активну участь в цій пропаганді брала польська церква.
Постійно підкреслювалося, що в Польщі забагато євреїв, вони народжують багато дітей, паразитують на поляках, несуть загрозу польській духовності. Зображення

Всерйоз обговорювалися плани переселення євреїв до майбутніх польських колоній (в тому числі на Мадагаскар).
Постійно лунали заклики до бойкоту євреїв і всього єврейського, що переростали в погроми і пограбування єврейських магазинів, закладів, лавок на ярмарках.
В мирне міжвоєння в сутичках поляків з євреями (в тому числі із створюваними в мирний час загонами єврейської самооборони) загинули десятки
(якщо не сотні) людей, постраждали тисячі. День загибелі в одній з таких сутичок у Вільні польського студента, відзначався у Львові, зокрема, як національний день, з ходою, що переростала в погроми, сутички з поліцією, котра мусила втручатися, із стріляниною і барикадними боями.
Зображення

Існувала практика так званих "арійських параграфів" - громадські та професійні організації в своїх статутах виключали членство євреїв.
Польське студенство (за активної участі львівського університету і політехніки) вимагало, і врешті добилося, узаконення "лавкового гетто" -
студенти-євреї мусили сидіти в аудиторіях тільки в спеціально відведених місцях. На знак протесту студенти слухали лекції професорів-антисемітів стоячи.
Але цього було замало. Вимагали взагалі позбавити євреїв права на освіту, очистити від євреїв усі галузі, від медицини до спорту.
І при цьому всьому, Мотика, натомість, наводить папірець з архівів НКВС із словами якогось Левка, котрого бездоказово вважає "одним із провідників ОУН".
В наскрізь антисемітському суспільстві міжвоєнної Польщі, ким міг бути антисеміт?
Ну звичайно ж лише провідником ОУН!
 

Поперед.

Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість