Мотика

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Adam
Global Moderator
Global Moderator
 
Повідомлень: 30332
З нами з:
22 лютого 2006 21:35
Звідки: Київ, Україна

Re: Мотика

Повідомлення Adam » 31 серпня 2017 20:24

Тема львівського (й не лише львівського!) погрому й хто у ньому винуватий може отримати продовження, оскількі поляки зажадали від Німеччини гроші за вбитих євреїв:
Польша назвала свои жертвы во Второй мировой войне наибольшими

Польша понесла самые большие человеческие потери во Второй мировой войне, заявил замминистра культуры Ярослав Селлин. Чиновник заявил, что учитывает и 3 млн убитых польских евреев, так как они имели гражданство страны, а также «невообразимые материальные потери» от шестилетней оккупации. Он обвинил в разжигании войны «немцев и Советский Союз», передает польское издание Parlamentarny.

Страна, по словам чиновника, пережила две войны: «Первая началась в сентябре 1939 года, потом еще одна началась на востоке». «Необходимо, чтобы и мы, и мир, и немцы знали, насколько велики были потери, надо предъявить им [немцам] эти цифры и добиваться компенсации или по крайней мере поставить вопрос на повестку дня. Думаю, от этого нельзя отказаться», — заявил чиновник.

О праве Варшавы требовать репарации от Германии за нанесенный во время войны ущерб неделей ранее, 24 августа, заявила премьер-министр Беата Шидло. По ее словам, Польша требует «справедливости» и возмещения нанесенного ущерба. Но она добавила, что окончательное решение по этому вопросу власти пока не приняли, продолжается политическая дискуссия.

В польском сейме пообещали рассмотреть запрос депутата от правящей партии «Закон и справедливость» Аркадиуша Мулярчика об истребовании репараций с Берлина.

Кабмин Польши принял в 1953 году резолюцию, в которой признавалось, что Германия полностью выполнила свои обязательства перед восточноевропейским государством; власти отказались требовать дальнейшие компенсации. Но в 2004 году премьер Польши Марек Белка решил снова поднять вопрос репараций.

Институт национальной памяти Польши в 2009 году оценил потери страны во Второй мировой войне в 5,6–5,8 млн человек. Из них 2,7 млн — этнические поляки, пострадавшие от немецкой оккупации, от 2,7 млн до 2,9 млн человек — евреи — жертвы Холокоста, 150 тыс. человек — жертвы советских репрессий.

Для сравнения: в 1946 году на Нюрнбергском трибунале СССР заявил, что за годы Великой Отечественной войны погибли 10,8 млн советских граждан. Позднее эта цифра пересматривалась, в 1960–1970-х годах говорили о 20 млн погибших. В мае 1990 года на заседании Верховного Совета СССР озвучили новые цифры жертв: 26,6 млн человек.
Зображення

"Краще жити у цирку, ніж у концтаборі!"
"Поєднаємо патріотизм зі здоровим глуздом!"
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2505
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 14 вересня 2017 08:34

Так само, як Мотика не помічає участі поляків у знущаннях та переслідуванні львівських євреїв під час ДСВ, так само він не помічає
ролі польського суспільства, церкви, націоналістичного політикуму в розпалюванні антисемітизму і ксенофобії у II Речі Посполитій, в тому числі і у Львові.
Звичайно, трагедія єврейства не є основним питанням "вдалої книги" професора Мотики, однак він охоче пише про поширену в націоналістичних колах
концепцію "жидокомуни", про ідеї виселення євреїв, переселення до гетто, про імовірну участь в організації погромів, про допомогу у фізичному винищенні
єврейського населення. Але все це стосується лише українських націоналістів. Складається враження що націоналісти польські тут ні до чого.
Що головним натхненником антиєврейських настроїв на "кресах" була виключно ОУН.
Але якби Мотика прочитав книгу, котру сам же і цитує, то він міг би наприклад побачити в ній таке:
На площі Теодора, поруч з руїнами, що залишились з часів польського погрому 1918 року, був пункт збору євреїв.

Пройшло якихось чверть століття, а посеред Львова залишаються свідчення єврейського погрому, організованого польськими націоналістами тоді, коли ще ніякої ОУН не існувало.
Мотика наводить слова, цитую професора -
"якогось «Левка» (неідентифікована особа), ймовірно, місцевого провідника ОУН.
«Не вільно з жидами вітатися і подавати їм руку», «Не вільно продавати жидам і полякам їжі; належить бойкотувати тих,
хто не дотримується цього розпорядження; членів організації належить карати».

Але годі шукати у "вдалій книзі" Мотики ось цих слів цілком ідентифікованої особи:
Вінценти Гранат, професор, теолог, письменник, викладач, ректор Католицького університету в Любліні:
"Для нас огидний психічний тип сучасного єврея, з причин не настільки його фізичних властивостей, наскільки моральних, і тим більше ще огидніший він для поляка, на вітчизні котрого єврейство паразитує в такій величезній масі, не даючи натомість жодної тривалої користі (1938 р.)".

Або цієї:
Адольф Новачинський - письменник, драматург, поет, публіцист, критик, політичний діяч:
"Подальшого зажидовіння рішучо не дозволимо. І рано, чи пізно від фази може і переконання (старшого покоління) передова молодь перейде до action directe, до фізики".

Стаття "Конструктивний антисемітизм" („Jutrо Pracy”, 1936 nr. 3):
"Євреї, котрі не виемігрують мають трактуватися як паразити, і як такі піддані екстермінаційним заходам. Заходи ці, за таких обставин були б зі всіх сторін обгрунтованими."

Краківська газета "Dzwon Niedzielny" № 43, 1937 р. Оголошення:
"Євреї протестуючи проти примусового користання окремими лавками у вищих навчальних закладах оголошують загальнодержавний страйк єврейської людності дня 19 цм. від 8 до 12 передполуднем".

"З'їзд Спілки молодих лікарів з усієї Польщі, що відбувся у Познані вимагав усунути євреїв від лікарської професії, не допускати їх до медицини взагалі, очистити від євреїв аптеки, а також звільнити від них викладацьке середовище в університетах. Наступного дня з'їзд Спілки Лікарів Польської Держави ухвалив рішення по впровадженню до свого статуту арійського параграфу, що допускає у членство спілки тільки християн."

Зображення
Зображення
Я не знаю скільки людей прочитало тези "Левка", але чисельні газети подібного змісту друкувалися стотисячними тиражами.
Шкода, що, схоже, Мотика цього не знав, пишучи свою "вдалу книгу".
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2505
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 04 жовтня 2017 04:07

Дозволю собі зацитувати статтю Я.В.Борщика, що на неї звертає увагу Віктор100
viewtopic.php?f=8&t=12709&start=525
стосовно Мотики.

У проміжку між відзначенням 60-ї та 70-ї річниць трагічних волинських подій 1943 р. (2003–2013 рр.) у польському суспільно-політичному житті чинився
величезний тиск на ревізіоністський напрям. Основною мішенню крайніх правих діячів був професор Ґ.Мотика, який став об’єктом кампанії «чорного
піару». У польському медійному просторі час від часу порушувалося питання про доцільність його перебування на посаді члена ради Інституту національної
пам’яті9. Результатом такого тиску став поступовий відхід цього дослідника від більш виважених оцінок волинських подій 1943 р.

Зазначу, що мабуть джерела цього тиску слід шукати не тільки в самій Польщі, а й з боку іншого сусіда, оскільки за цей період, за моїми спостереженнями,
зазнала трансформації думка Мотики не тільки стосовно оцінки дій української сторони, а й стосовно дій радянських збройних формувань, як активного учасника конфлікту.
Слід наголосити, що Ґ.Мотика не ставить перед собою завдання визначити дату першого нападу поляків на українців.
Водночас перший напад українців на поляків займає ключове місце в його студії.

Нагадаю, що на мою скромну думку, цей "перший напад українців" на Парослю насправді очолював Сачко-Сачковський, особа, що за національним самовизначенням,
в усякому випадку у міжвоєнний період, була переконаним поляком.
Провідні польські дослідники Волинської трагедії – В. і Є. Семашки та Ґ.Мотика – у своїх працях не подають конкретної дати початку «відплатних
акцій» проти українських сіл. Водночас, стосовно першого нападу УПА на поляків, Ґ.Мотика зазначає, що він відбувся 8–9 лютого 1943 р. на с. Паросля
Сарненського повіту. На основі інформації з його праці можна встановити, що перша «відплатна акція» на Волині сталася 12 липня 1943 р., коли польська
самооборона з Перебродів (Пшебраже) напала на с. Тростянець у Луцькому повіті. Тобто лише через 5 місяців після нападу на Парослю. Фактично Ґ.Мотика не
наводить жодних даних про будь-які напади з боку поляків на українців у проміжку від 8–9 лютого до 11 липня 1943 р.
Водночас відразу три звітних документи українського підпілля подають інформацію, що перший напад поляків на українців відбувся 8–10 березня
1943 р. у тих самих Перебродах ґміни Тростянець Луцького повіту, тобто лише на місяць пізніше від нападу УПА на Парослю. У результаті цього нападу було
вбито 8 українців. Слід зазначити, що села Паросля й Переброди розташовані на відстані 100 км одне від одного. Цю акцію, за нашими спостереженнями, слід
уважати першим нападом польського підпілля на українців. У зв’язку з чим виникає питання, чому перша «відплатна акція» відбулася не у Сарненському
повіті, біля с. Паросля, а на 100 км південніше – у с. Переброди Луцького повіту? І взагалі, чи доречно в такій ситуації ставити питання про будь-які
«відплатні акції»?

Зазначу, що "заполярний бігун" Цибульський, подвійний агент АК і радянських спецслужб, був спрямований Собєсяком до Пшебраже, весною 1943 р.
після того як польська самооборона Пшебраже ліквідувала один із загонів "Макса"-Собєсяка. Є в мене підозри, що це був загін Григорія Лук'янчука мешканця Маневич.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 204
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 07 жовтня 2017 01:18

Мотика вдає з себе дилетанта і не помічає того, що пишуть польські історики про масову участь деякої частини польського єврейства у європейському комуністичному русі, у польському комуністичному русі та у демонстартивній співпраці з НКВД та радянськими органами. Про це я писав у темі: "Інтерв"ю Джона-Пола Химки". viewtopic.php?f=8&t=11073
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2505
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 07 жовтня 2017 04:36

Факт той, що міжвоєнна Польща, за рівнем антисемітизму поступалася лише, хіба що, гітлерівській Німеччині.
Утвердження другої Речі Посполитої супроводжувалося єврейськими погромами, у тому числі у Львові - за те, що євреї не помагали
вбивати українців.
І по тому градус ксенофобії, в тому числі антисемітизму, тільки наростав. Преса і радіо щодень вбивали в голови суспільства,
цитую наведене вище видання, що єврейський народ є "свавільним, скаредним, сповненим шахрайства і фальші, безчесним, віроломним, клятвопорушним,
злодійським, злостивим, фанатичним, ненависним, заздрісним, нелюдським, мстивим, спраглим до крові, зрадливим, душогубчим, блюзнірським,
відьомським, плюгавим, огидним, байдужим, злоязичним, лихварським, невдячним і т.д."
Валєнти Екклюс, проф. поетики Краківської академії, 1590.
Зображення
Поряд з політикумом активну участь в цій пропаганді брала польська церква.
Постійно підкреслювалося, що в Польщі забагато євреїв, вони народжують багато дітей, паразитують на поляках, несуть загрозу польській духовності. Зображення

Всерйоз обговорювалися плани переселення євреїв до майбутніх польських колоній (в тому числі на Мадагаскар).
Постійно лунали заклики до бойкоту євреїв і всього єврейського, що переростали в погроми і пограбування єврейських магазинів, закладів, лавок на ярмарках.
В мирне міжвоєння в сутичках поляків з євреями (в тому числі із створюваними в мирний час загонами єврейської самооборони) загинули десятки
(якщо не сотні) людей, постраждали тисячі. День загибелі в одній з таких сутичок у Вільні польського студента, відзначався у Львові, зокрема, як національний день, з ходою, що переростала в погроми, сутички з поліцією, котра мусила втручатися, із стріляниною і барикадними боями.
Зображення

Існувала практика так званих "арійських параграфів" - громадські та професійні організації в своїх статутах виключали членство євреїв.
Польське студенство (за активної участі львівського університету і політехніки) вимагало, і врешті добилося, узаконення "лавкового гетто" -
студенти-євреї мусили сидіти в аудиторіях тільки в спеціально відведених місцях. На знак протесту студенти слухали лекції професорів-антисемітів стоячи.
Але цього було замало. Вимагали взагалі позбавити євреїв права на освіту, очистити від євреїв усі галузі, від медицини до спорту.
І при цьому всьому, Мотика, натомість, наводить папірець з архівів НКВС із словами якогось Левка, котрого бездоказово вважає "одним із провідників ОУН".
В наскрізь антисемітському суспільстві міжвоєнної Польщі, ким міг бути антисеміт?
Ну звичайно ж лише провідником ОУН!
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 204
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 27 листопада 2017 11:37

Поляки намагаються спихнути відповідальність за погром у Львові на українців, але в тих місцях, де також відбулися погроми майже одночасно з Львівським погромом в 1941 році, наприклад, погром у Єдвабне поляки вказують, що погром був спричинений масовим співробітництвом деякої частини польських євреїв з радянською владою, включаючи НКВД.
В цій публікації Mark Paul . "NEIGHBOURS On the Eve of the Holocaust Polish-Jewish Relations in Soviet-Occupied Eastern Poland, 1939–1941" http://www.glaukopis.pl/images/artykuly ... ocaust.pdf польського автора йдеться про випадки співробітництва євреїв з радянською владою та НКВД у Львові.
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2505
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 29 листопада 2017 06:10

Заради справедливості. Польський автор розповідає про переслідування етнічних поляків українцями, білорусами та євреями:
Ukrainians, Belorussians, and Jews against ethnic Poles

In advance of the Soviet entry a group of armed Ukrainians and some Jews seized control of the largely Jewish town of Stepań, disarmed the Polish police and arrested more than a dozen Polish functionaries — civil servants, policemen, teachers—and refugees from central Poland.

Polish soldiers were ambushed and fired on in Kołki, also in Volhynia, by groups of saboteurs comprised of Jews and Ukrainians.

Near Zborуw, in the Tarnopol region, the local Jewish militia and Ukrainian nationalists shot at retreating Polish soldiers. Previously, they had already seized control of the town of Zborуw and massacred some of the Polish police.

In the town of Luboml, just east of the Bug River in Volhynia, local Jews took turns collaborating first with Germans, who originally occupied the town for two days on September 20th, and then with the Soviets, who took control of the town only on September 24th. Pro-Soviet Jews and Ukrainians had formed a revolutionary committee and seized power on September 18th after the departure of the Polish army. The people’s guard, composed of up to 150 Jews and Ukrainians, arrested the county supervisor (starosta), public prosecutor and members of the town administration.

Roads were a nightmare. Ukrainians and Jews stealthily murdered soldiers returning home or handed them over to the NKVD.

Zenobiusz Janicki made his way to his home town of Przebraże, 25 km away. Individual and small groups of soldiers returning from the front were frequently set upon by Ukrainians and Jews and robbed, on occasion even killed.

A resident of the village of Kościuszkуw near Brody recalled:
… some young Polish Jews and Ukrainians began collaborating with the NKVD and joined the police forces.

In Złoczуw, strips of red cloth were hung from windows and balconies and Polish soldiers were fired at in the streets. Polish soldiers were apprehended and disarmed by Jewish communists and Ukrainians.

In Sasуw, a small town near Złoczуw, the newly formed militia, consisting of Ukrainians and Jews, apprehended more than twenty Polish soldiers and policemen and handed them over to the Soviet army.

In Czortkуw, a Jewish and Ukrainian rabble followed Soviet soldiers around town disarming Polish officers and soldiers, whom they cursed and insulted verbally. The captured Poles were then driven to the jail.

Reports of Jews and Ukrainians assisting the NKVD in capturing Polish officers, policemen and officials come from Jamelna near Grуdek Jagielloński.

In Jaryczуw near Lwуw,
Some Polish officers, described as “spies”—God knows on whose behalf—were arrested. The Ukrainian Nationalists formed a procession with flags and banners, which they followed through the streets, with revolvers in their hands. Young Jews formed another procession, with a red flag and a portrait of Stalin, carried exactly like a holy ikon.

Conditions in Lwуw were described by many witnesses: Polish soldiers, especially officers, were
disarmed, abused verbally and physically, and hauled off by the Red militia, composed mostly of Jews and Ukrainians.

A Polish officer, disguised as soldier, was trying to make his way to the Polish-Hungarian border when he was apprehended by Ukrainian militiamen near the village of Skole. Suspected of being a Polish officer, he was taken to the village and handed over to two Jewish militiamen who took him to the Soviet commissar for questioning.

When the Soviets led captured Polish soldiers, with their hands tied behind their backs, through the
streets of Skała Podolska, crowds of Jews and Ukrainians converged to observe the show, screaming at them: “Kill the Polish swines!” and “The Polish swine is dead!”

In Białozуrka near Krzemieniec, the sight of long lines of Polish prisoners of war aroused provocative cries and laughter on the part of Jews and Ukrainians.

In the city of Ostrуg, in Volhynia, local Jews and Ukrainians started to apprehend Polish soldiers

A Polish woman and her young daughter were shot and robbed by a mixed Jewish-Ukrainian patrol in the village of Wołynka, near the railway line to Włodawa.

in the town of Boremel was typical of virtually all the cities and small towns of that region. Jews and Ukrainians with red armbands had paved the way for Soviet rule by disarming the local Polish police in September 1939.

In a predominantly Jewish settlement near the town of Maniewicze, local Jews and Ukrainians robbed the homes of Poles and took part in arresting Poles. A Polish policeman by the name of Krуl was killed by Ukrainians

In the town of Szumsk, Ukrainian and Jewish police arrested Jan Unold, an engineer and social activist.

in Sarny The militia, composed of Jews and Ukrainians, took an active part in assisting the NKVD in its searches and arrests of Poles

In Berezno, The many Ukrainians and members of the Jewish poorer classes who spontaneously greeted the Red Army soldiers started to show their enmity toward the Poles, who were in the minority

The Jewish militia from the Jewish village of Osowa and the Ukrainian militia from Mydzk, the
harbingers of the new Soviet order, wasted no time descending on the Polish settlement of Ożgowo and others near Huta Stepańska to carry out arrests of targeted Poles.

In Huta Pieniacka near Brody, a self-styled militia consisting of four Ukrainians and two Jews took over the police station and post office. They donned red armbands and carried out arrests in anticipation of the arrival of the Soviets.


І т.д. і т.п.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 204
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 01 грудня 2017 00:39

Ви можете взнати чи собі уявити, хто з етнічних українців міг співпрацювати та співпрацював з радянською владою проти поляків?
Цей автор щось не все договорює...

Ще одна публікація цього автора. Mark Paul Patterns of Cooperation, Collaboration and Betrayal:
Jews, Germans and Poles in Occupied Poland during World War II1
http://www.kpk-toronto.org/wp-content/u ... ration.pdf Може в ній є ті самі тексти.
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 204
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 09 грудня 2017 08:54

Львівський погром (1941)

Львівський погром — єврейський погром у Львові, вчинений німецькими окупантами та місцевими жителями за сприянням української міліції та в кінці червня та в перших числах липня 1941 року. Під час цього погрому у Львові загинуло декілька тисяч євреїв. Німці створили умови для погрому, заохочували погром і розстрілювали євреїв. Міліціонери арештовували євреїв та конвоювали їх до місць страти. Натовпи з місцевих жителів знущалися з євреїв.

Трибуналом по айнзацгрупах (англ. The Einsatzgruppen Case) встановлено, що в розстрілах євреїв у Львові приймали участь підрозділи айнзацгрупи С, зокрема аінзацкоманди 5,6 і зондеркоманда 4б. Обвинувачені в розстрілах свідчили, що розстріли євреїв здійснювались за наказом фюрера як акція помсти за вбивство поляків і українців у Львові радянською владою. [1]

Згідно з версіями історичних подій в окупованій Східній Польщі на початку війни, львівський погром був викликаний помстою євреям від жителів Львова за численні випадки співпраці деякої частини львівських євреїв з радянською владою та НКВД, які задокументовані свідченнями польських громадян окупованих СРСР у вересні 1939 року територій Польщі.[2][3] Відразу після німецької окупації Польщі також відбулися єврейські погроми в інших місцевостях, включаючи погром у Єдвабному. Відповідно до численних задокументованих свідчень громадян окупованої військами СРСР Польщі, учасники погромів звинувачували євреїв в участі в комуністичному русі та колаборації з радянськими окупантами. [4][5][6]

Радянська окупація Польщі на початку забезпечила євреям захист. Вони вірили в радянський захист від расового антисемітизму німців та побутового антисемітизму поляків. Навіть консервативні та релігійні євреї вітали радянське захоплення Польщі. Значна, але спірна кількість євреїв прийняли участь в адміністративному та радянському правлячому апараті. Їх кількість в очах польських та українських націоналістів була достатньою для звинувачення в тому, що вся єврейська община працює на радянських комуністів. Однак арешти та депортації багатих євреїв, єврейських інтелектуалів та професіоналів розвіяли ілюзії у євреїв щодо справжньої природи радянського правління.[7]

В різних історичних інтерпретаціях Львівського погрому існують суперечності, пов'язані з перебігом погрому, точної кількості єврейських жертв погрому, національного складу погромників, участі націоналістів ОУН(б), української міліції, місцевого населення та німців в погромі. Неоднозначним оцінкам також піддаються факти масового співробітництва деякої частини польських євреїв з радянськими органами, включаючи НКВД. Деякі історики взагалі заперечують співробітництво місцевих євреїв з радянцями і вважають, що німецькою пропагандою була запущена в народ дезінформація про співпрацю євреїв з радянським режимом без подання будь-яких джерел щодо такої німецької пропаганди у Львові 30 червня[8], в перший день погрому та приходу перших німецьких частин у Львів.


https://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_погром_(1941)
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Поперед.

Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей