Герцаївщина в складі України

Модератор: Global Moderators

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1142
З нами з:
09 березня 2013 18:48

Герцаївщина в складі України

Повідомлення kram » 03 липня 2017 11:32

Якби можна було в одному запитанні тестового формату перевірити глибину знання українскої історії, я, безсумнівно, обрав би таке: між якими державами станом на 1900 рік була поділена територія сучасної України? Якщо людина в курсі, що це не лише Російська імперія та Австро-Угорщина, а й Румунія (Герцаївський район), - тест пройдено :)

Але як же так вийшло, що ця територія, яка, здається, ніколи не належала нікому, крім Молдавського князівства та Румунського королівства і де й досі близько 95% населення складають румуни, опинилася під українською юрисдикцією? Це питання заслуговує на окрему фахову статтю - не виключено, що така вже десь існує. Але оскільки мені такі публікації невідомі, розпишу тут на дилетантському рівні.

Причина - у сталінських зазіханнях на території сусідніх держав. Хоча вони зазвичай побгрунтовувалися "історичною справедливістю", насправді це була лише ширма. Так, знавці деталей пакту Молотова-Ріббентропа в курсі, що той самий таємний протокол передбачав встановлення поділ Польщі по річках Нарев, Вісла й Сян, що мало означати включення до УРСР не лише Волині та Східної Галичини, а й Люблінського та частини Варшавського воєводств, українсько-білоруська етнічна належність яких була щонайменше сумнівною. І лише подальше "вирівнювання" кордонів (взамін поступок у Польщі Сталін одержав Литву, що за таємним протоколом мала б перебувати в німецькій сфері впливу) дало змогу радянській пропаганді ефективно посилатися на "захист білоруського та українського населення" як на причину анексії.

Можна припускати, що у випадку Герци маємо справу з чимось схожим - з тією різницею, що Німеччина не претендувала на жодну частину Румунії, тому "вирівнювати" кордон було ні з ким. Хоча формальне обгрунтування територіальних домагань літа 1940 р. було таким самим, як і у випадку з Польщею, - українська етнічна належність земель, що підлягали анексії, - вартувало воно ненабагато більше. Радянська сторона висувала абсурдну тезу про те, що Бессарабія (тобто приблизно нинішня Молдова без Придністров'я) населена переважно українцями, а що всі переписи показували зовсім інше - то це все румунські фальшування. Тож незважаючи на те, що знову ж таки формально СРСР разом з Бессарабією висував претензії лише на Північну Буковину як населену переважно українцями, визнаючи, що південної частини регіону це не стосується, на практиці радянський уряд і не думав дотримуватися "етнографічної" лінії розмежування. (Більше того, попри всю риторику Радянський Союз сподівався прибрати до рук і Південну Буковину - принаймні це питання згодом неодноразово фігурувало в радянсько-німецьких перемовинах, у т.ч. під час сумнозвісної подорожі Молотова до Берліна в листопаді 1940 р.; німці натякали румунам, що якби не позиція Райху, то південну частину Буковини Румунія втратила б уже одночасно з північною.)

Мені невідомо, які саме стратегічні міркування спонукали радянське керівництво долучити до відібраних у Румунії територій Герцаївщину (можливо, детальний погляд на топографічну мапу щось прояснить?). Згодом румуни вважали, що це була вимога радянських військових для "забезпечення залізниці коло Сулиці", а на перемовинах запевняли, що цей район не має для них самих жодного стратегічного значення - лише символічне та національне. Можливо, втім, що в рішенні про панексію Герцаївщини була певна частка випадковості, і румунський посол не помилявся, коли йому на мить здалося, ніби радянська сторона готова була переглянути кордон у цьому місці; у такому разі остаточне вирішення цього питання не на користь Румунії слід пояснювати банальним небажанням СРСР робити поступки слабшій стороні, надто ж з огляду на гадане приєднання цілої Буковини в найближчому майбутньому. Безсумнівним, однак, є те, що в цьому питанні надзвичайно яскраво виявилося свавілля радянських переговорників (якщо увесь цей процес узагалі можна назвати перемовинами з огляду на очевидне викручування рук). На першій зустрічі між Молотовим та румунським послом Давидеску нарком перелічив список населених пунктів, якими мав визначатися новий кордон - у тому числі "на північ від Фретеуцій-Ной у північно-східному напрямі до кордону з Бессарабією, в районі комуни Герца" (при цьому залізниця Сучава-Редеуць мала залишатися на румунській території). Румунська сторона, певна річ, помітила наскільки невизначеним є цей кордон - і коли радянські війська увійшли в Герцу (при цьому сталася чи не найкривавіша сутичка протягом усієї блискавичної операції), попросила пояснень. Далі - довга цитата мовою оригіналу:

"Давидеску говорит, что ему поручено правительством поставить вопрос о проведении разграничительной линии в районе Хертца так, как об этом упоминалось в первой советской ноте [де про Фретеуцій-Ной і т.д. - kram]" Эта линия тогда не была точно фиксирована в первой ноте, и посланник тогда же просил дать ему подробное описание разграничительной линии. Неясно представляя ее себе, он о ней не вполне ясно сообщил своему правительству. Когда он смотрел карту, показанную ему т. Молотовым, то тогда ему было неясно, идет эта линия к северу от Хертца или в другом направлении. В настоящее время советские части достигли Хертца и продвинулись на 11 км к югу от этого города. Румынское правительство просит оставить этот район за Румынией, так как он является старой румынской территорией, принадлежавшей Румынии еще до войны 1914 г. Посланник просит т. Молотова передать на рассмотрение советского правительства вопрос о более широком истолковании советского предложения относительно района Хертца, с тем чтобы советско-румынская граница была проведена в соответствии со старой границей между Румынией и Австро-Венгрией.
Тов. Молотов напоминает посланнику, что он предложил ему во время беседы 26 июня взять карту, на которую нанесена предлагаемая граница, однако посланник от карты отказался и ограничился записью важнейших пограничных пунктов [згідно з радянським протоколом тієї зустрічі, так і було, проте Молотов тоді ще заявив, що "граница не может быть обозначена в настоящее время с абсолютной точностью и будет уточнена впоследствии"]. Карта опубликована сегодня в газетах. Посланник может получить эту карту и сейчас. Что же касается всех вопросов уточнения пограничной линии, то этим может заняться Смешанная комиссия. Это относится и к вопросу о районе Хертца.
Посланник спрашивает, может ли он передать своему правительству, что Смешанная комиссия примет во внимание пожелание румынского правительства и что есть возможность того, что эта линия пройдет в соответствии с желанием румынского правительства.
Тов. Молотов отвечает, что он не знаком в деталях с этим вопросом. Его может рассмотреть Смешанная комиссия.
Давидеску показывает на карте район Хертца - Маморницы и говорит, что вопрос о нем имеет большое значение для румынского общественного мнения.
Тов. Молотов говорит, что этот район не является маленьким и он предвидит трудности в решении этого вопроса в желательном для румынского правительства направлении.
Уходя, посланник берет с собой карту, предложенную ему т. Молотовым".

Отже, мапа мала б розвіяти всі сумніви? Як би не так, писав до Бухареста Давидеску:

"С того вечера [коли Молотов дав усний опис майбутнього кордону] до сегодня я повторил три раза свою просьбу сообщить мне подробности советского предложения, указывая, что, учитывая масштаб, в котором выполнена карта, толщина проведенной красным карандашом линии составляет полосу земли в 10 км шириной.
Хотя Председатель Совета [Молотов] показался мне в тот момент склонным пересмотреть линию в ее восточной части, все же позднее он сообщал мне, что "советское правительство рассматривает эту линию как принятую окончательно" ".

Все ж румуни все ще сподівалися на роботу Змішаної комісії, хоча в її інструкціях було записано, що вона може відхилятися від визначеної Молотовим лінії лише на 2-3 км (цікаво, що Шуленбург, переконуючи румунського посла прийняти радянські умови, розповів, як німці протягом кількох місяців даремно домагалися відведення радянських військ з одного пагорба в Польщі, який за демаркаційною лінією мав буцімто відійти Німеччині). Зрештою, 10 вересня у відповідь на чергову порушення цього питання новим послом Гафенку Молотов поставив остаточну крапку:
"Тов. Молотов отвечает, что, как он припоминает, Давидеску действительно ставил этот вопрос. Однако этот вопрос и тогда не подлежал, и теперь не подлежит пересмотру. Он решен принятием предложенной советским правительством пограничной линии, и советское правительство не считает возможным его пересматривать. Что же касается "справедливости" [Гафенку просив про розв'язання питання Герци "в духе справедливости и великодушия"], то советское правительство, выставляя свои требования, не считало себя полностью удовлетворенным, однако не хотело начинать нового спора с Румынией. Советское правительство рассматривало предложения, сделанные т. Молотовым, как минимальные. Оно не считает возможным возвращаться к этому вопросу.
Посланник [Гафенку] говорит, что он только выразил пожелание своего правительства."

Хоча комісія проіснувала аж до грудня 1940 р., після цієї відповіді питання Герци, наскільки можна судити, на ній більше не розглядалося. Споконвічна територія проживання молдаван та/або румунів відтоді й дотепер (за винятком 1941-1944 рр.) перебуває в складі України.
 

Pafchak
Member
Member
 
Повідомлень: 270
З нами з:
24 квітня 2016 15:13

Re: Герцаївщина в складі України

Повідомлення Pafchak » 03 липня 2017 18:44

”територія проживання молдаван та/або румунів відтоді й дотепер (за винятком 1941-1944 рр.) перебуває в складі України”

І перебуватиме так і надалі, бо:



1) еРеФія далеко, щоб створити тут нову свою повокацію типу якоїсь ГерцаНерії .
Тим більше, попереджаю, в такому разі місцеві сепаратисти будуть мати справу з поблизькими нами, галичанами, які, зрозуміло, тут будуть проводити ніякі не ”АТО”, а більш жорсткіше усмирення бунтівників.
2) Якщо сунеться Румунія, то на порядок денний сплине Буковина − ні, не ”Північна”, а …”Південна”. (Справою честі для західно-українців −але це у випадку збройного конфлікту з Румунією−є взяти її під свій контроль хоча б на день (у відомсту за відомий румунський напад з 23 травня 1919р.).
3) (Слаба) Молдова не в жодний рахунок, так само як в ніякий самопроголошене т.зв. Придністров,я, Гагаузія і т.п. цигани колишньої Бесарабії…

Главковерх ”Аз”.

P.S. Аби покласти всі крапки над ”і”, стверджу тут, що подібне стосується й всяких подібних жартів із Закарпаттям.

”Аз”.
PPS. Питання не для жодних дискусій, а для точного виконання.

Власноручно.
 

kram
Member
Member
 
Повідомлень: 1142
З нами з:
09 березня 2013 18:48

Re: Герцаївщина в складі України

Повідомлення kram » 03 липня 2017 19:17

Pafchak Так, капітане! :Mol: :D
 


Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість