Мотика

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Мотика

Повідомлення Krutywus » 03 серпня 2017 10:30

Нескладний аналіз тексту
Ґжеґож Мотика. ВІД ВОЛИНСЬКОЇ РІЗАНИНИ ДО ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА».
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЛІКТ 1943-1947 рр. Авторизований
пер. з пол. А. Павлишина, післямова д.і.н. І. Ільюшина - К.: ДУХ І ЛІТЕРА,
2013.-360 с.

показує що в ньому вжито слова:

- схоже - 13,
- мабуть - 48,
- ймовірно - 28,
- припущення - 19,
- можливо - 25,
- здається - 5,
- здогад - 4,
- не виключено - 5,
- гіпотеза - 5

Всього - 153 випадки.
Враховуючи об'єм книжки - менше 300 сторінок тексту (не включаючи апарат),
можемо, користуючись манерою автора, з великою мірою імовірності, стверджувати,
що більша половина сторінок книжки містять сумнівні, нічим не підтверджені здогади.
І на підставі цього він робить далеко ідучі висновки.

Деякі промовисті цитати:

схоже, узявся за послідовне «очищення» терену від польського населення.

Ці слова, схоже, зміцнюють певність, що

схоже, українці становили більшість особового складу

схоже, що внаслідок операцій УПА польські втрати сягнули, ймовірно, близько 100 тисяч осіб

поняття «етнічні чистки» та «геноцид», схоже, добре відтворюють природу та юридичну кваліфікацію тих подій

Повний список польських жертв був, мабуть, значно довшим

їх, мабуть, розстріляла українська поліція

Українців використовували в антипартизанських операціях і, мабуть, також під час пацифікацій.

Винуватцями більшості нападів були, мабуть, підрозділи УПА

мабуть, кількість окремих поляків, загиблих того ж року від аналогічних страт, вчинених ОУН на Волині чи українською поліцією в Дистрикті Люблін, була щонайменше співставною

Поляки оцінили українські втрати в кількадесят убитих і поранених (ця кількість, мабуть, завищена), натомість польські втрати становили понад сто вбитих.

цілком імовірно, що під час цих операцій траплялися також убивства цивільних осіб

По суті, різні польські збройні формування найбільш імовірно вирішили запровадити уживаний досі підрозділами УПА метод етнічних чисток.

ймовірно, саме члени ОУН-М спорядили німців проскрипційним списком

У львівському погромі, ймовірно, брали участь вояки батальйону «Нахтіґаль»

В інструкції якогось «Левка» (неідентифікована особа), ймовірно, місцевого провідника ОУН

Можна з великою ймовірностю припустити, що на нараді було обговорено перебіг атаки «першої сотні» УПА на Володимирець і Парослю.

Зі значною мірою ймовірності їх можна розглядати як прояв підготовки бандерівців до антипольської акції.

сотня, ймовірно, напала на село

ймовірно, справою рук сотні була...

дають підстави для припущення, що в даному випадку було отримано згоду головного командування УПА



Одне з цих припущень, що є чистою творчістю автора, - Паросля.
Автор вже не має сімнівів, щодо виконавців різні, хоча ніяких нових доказів і не наводить.
 

Аватар користувача
Віктор100
Member
Member
 
Повідомлень: 355
З нами з:
10 жовтня 2012 18:51
Звідки: Львів

Re: Мотика

Повідомлення Віктор100 » 03 серпня 2017 20:01

Гарно ви написали :beer:
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 03 серпня 2017 23:17

Дякую. Старався.
Принагідно згадав ще про "очевидно".
Зокрема таке:
з чого, звичайно, аж ніяк не випливає, наче то радянські партизани прагнули спровокувати на­ціоналістів
до кривавих розправ із польським населенням, що, цілком очевидно, було «авторським» задумом керівництва ОУН-Б

Гуманізм Москви взагалі явно очевидний для Мотики.
Що ж, можливо в теперішній час автору відкрилися очі на те, що розпалювання міжетнічної ворожнечі є невід'ємним методом Москви.
Як зараз, так, очевидно, і тоді.
Весною 1943 року дійшли до мене звістки про перші напади банд УПА на польські села. Звістки ті були такі несамовиті й макабричні,
що тільки з трудом можна було їх прийняти за правду.
Про ці події мене інформували партизани (совєцькі).
Генрик Цибульський "Червоні ночі".
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 05 серпня 2017 13:45

ЛИБОНЬ
І як я міг пропустити?!

9 випадків вживання у тексті книжки.

гинули також окремі поляки (від рук поліції), котрі, либонь, перебували в чорному спис­ку ОУН

підрозділ АК, який прибув із Варшави, застрелив - либонь, помилково - українського професора
 

Pafchak
Member
Member
 
Повідомлень: 268
З нами з:
24 квітня 2016 15:13

Re: Мотика

Повідомлення Pafchak » 05 серпня 2017 18:01

А ще б провірити (автоматичним пошуком, звичайно) подібний синонімічний ряд: ”видно”; ”видається”; ”скоріше всього”; ”напевно”, ”можебно”; ”надійсь”; ”треба у(в)ажати”; ”можна до(при)пустити”…
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 05 серпня 2017 18:13

Тема насправді серйозна, але це вже просто гумор якийсь.
Дякую за підказку. Є!

1942 рік західні українці, напевно, зустрічали у похмурому настрої.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 05 серпня 2017 18:19

Щодо "видно", тут не так просто, бо зазвичай іде приблизно щось таке:
"з такого то документа видно", а отже не голе припущення.
Але і тут:

Слід зауважити, що дефініції етнічної чистки відповідають не
лише події на Волині та в Галичині, а й депортації 1944-1946 років і
операція «Вісла». Проте складно вважати виправданим поставлення
знаку рівності між цими історичними явищами. Прецінь, виразно
видно, що в діяльність УПА в засновку були вписані масові вбивства
цивільних осіб, натомість, при переселенні українського та польського
населення - незалежно від його брутальності - вони були радше
винятком, ніж правилом.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 06 серпня 2017 15:01

Хоча Мотика виказує таку невпевненість в своїй власній аргументації: "Мабуть, либонь, ймовірно", з іншого боку він по дитячому довірливо ставиться до речей, котрі викликають дуже поважні сумніви.
Візьмемо хоча б справу того самого Генрика Цибульського «Гаррі».

20 квітня 1943 року керівництво самообороною (Пшебраже) обійняв Генрик
Цибульський «Гаррі», що виявилося найкращим вибором із усіх можливих.
Лісник за освітою, він був депортований углиб СРСР у 1940 році,
проте втік, описавши свою мандрівку таким чином:
Погожого липневого вечора я попрощався з колегами. Обдарований
ними кількома скибками хліба, озброєний ножем, я занурився у
тайгу. [...] За полярним колом орієнтація за сонцем і зірками стала
ненадійною та непридатною. Вирішальним залишався інстинкт. [...]
Я йшов [...] долаючи щодня від п’ятдесяти до шістдесяти кілометрів.
[...] Мене мучив голод. Брак певності, що я йду в правильному
напрямку [...]. Я дуже хотів спіткати людей, і боявся їх. [...] Аж
ось, після восьми тижнів гігантського маршу, я стояв опівночі у
рідному селі.


Зимою 1939-40-го - арешт.
Невдовзі опинився на далекій півночі, на лісоповалі.
Не сподобалось.
Побіг до Пшебраже.
Дистанцію подолав за два місяці. Пішки.
Що ж, мабуть теоретично це можливо.
Хоч і не просто.
"Виснажений і голодний, часто збивався на манівці: клаптик чагарів, котрий, здавалося, можна подолати протягом п'ятнадцяти хвилин, забирав мені три, або чотири дні маршу."

Часто, це мабуть не два, і не три рази, а отже пару тижнів витрачених марно. Та то таке.
"Якогось дня я став нарешті над Волгою. Вона звивалася тут чисельними петлями. Щоб не додавати собі дороги, я мусив форсувати її п'ять разів".

Ну решта пройшло гладко, як на біговій доріжці. Тільки
"мучив мене голод. Брак впевненості чи я іду у вірному напрямку позбавляв мене залишків сил і волі."

Як все таки вдалося уникати підозрілих очей автор не розповідає. Не розповідає як йому вистачило кількох скибок хліба на два місяці виснажливого бігу з форсуванням річок та інших природних перешкод. Як йому вдалося: не натерти ноги (інші делікатні місця), не вивихнути (розтягнути) жодного разу, не отримати сонячний удар, не обгоріти серйозно на сонці, уникнути серйозних проблем із шлунком. Не розповідає на що перетворилися його одяг і взуття до того часу, як він ступив на землю Волині. Думаю, швидше за все, до дому батьків він увійшов босий і голий.
Після усіх випробувань Цибульському напевно мала б знадобитися тривала медична допомога, щоб привести його здоров'я до норми.
Але ні.
"Вже на другий день я був далеко від Пшебража. В селі Цезарин в районі Острожця найнявся на роботу до якогось господаря".

І в оце от усе Мотика вірить беззастережно. Я чомусь ні. Думаю Цибульський все ж спілкувався з якимись людьми. Не по дорозі звідкись з під Колими до Пшебража, а в іншому місці. І ці люди мали допомогти "Гаррі" повернутися додому. З якою умовою теж цікаво.
 

Pafchak
Member
Member
 
Повідомлень: 268
З нами з:
24 квітня 2016 15:13

Re: Мотика

Повідомлення Pafchak » 06 серпня 2017 15:58

Цит. з Г.Цибульського: ”я занурився у
тайгу. [...] За полярним колом…”

А от, реально, чи відомі історії якісь інші факти поодинокої чи ґрупової успішної втечі з ГУЛАГ’у (з самого Сибіру, з-за ”поляного кругу”,- не з південного Казахстану ж !), які таки дістались,принаймі, на Європейську частину СРСР ? (Втім і більш витриваліших увязнених: кримінальних ЗЕК’ків, підпільників ОУН-УПА чи солдатів вермахту).
 

Аватар користувача
галичанин-скоморох
Member
Member
 
Повідомлень: 717
З нами з:
29 травня 2010 21:29

Re: Мотика

Повідомлення галичанин-скоморох » 07 серпня 2017 09:43

Pafchak написав:факти поодинокої чи ґрупової успішної втечі з ГУЛАГ’у


Пхі! Пересмикніть трошки дати, як це зробив цей Цибульскі!
Його вивезли в лютому 40 року. Рік рубав ліс, а в липні 41 "рванув кігті", якщо не в вересні чи жовтні. Доки блукав- всіх вивезених амністували. Вийшов до першого міста і далі попутними поїздами. Перечитайте "Глоси подолян"- так "тікала" жінка з двома дітьми!
Навіть лінію фронту проскочив, не оглядаючись- лісник же!
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 07 серпня 2017 14:12

Рванув не в 41-му, а в 40-му. Додому повернувся за совєтів. Десь трохи більше як пів року.
В тому вся красота. Ніхто не шукав, згодом влаштувався на роботу за фахом у лісництві.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 211
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Подвійні стандарти та фальсифікації Гжегожа Мотики

Повідомлення Slav » 07 серпня 2017 17:54

Подвійні стандарти та фальсифікації Гжегожа Мотики

Українські села тих земель, яким поляки "відплачували" за Волинь та "превентивно відплачували", знаходились за десятки та сотні кілометрів від Волині. Польські історики вже дійшли до маразму, називаючи, наприклад, знищення поляками Сагрині та навколишніх сіл (Майже в той самий час, крім села Сагринь, поляки знишили ряд інших навколишніх сіл на Холмщині: (Турковичі, Сліпче, Космів, Витків, Телятин, Крилів, Техобіж, Козодове, Міняне, Масловичі, Шеховичі, Ласків, Прогоріле, Новосілки. Паска, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники та інші )) "превентивно-відплатними акціями" , "попереджувальними акціями відплати" ( https://archive.is/jCE7q ) , тобто, треба розуміти, поляки відплачували авансом наперед, очікуючи нападів УПА на польські села на тих теренах, де УПА практично не діяла і не могла навіть організувати хоч якийсь найменший захист українських сіл перед польськими нападами. Так само поляки не можуть пояснити, за що відплачувала на Волині пригнана з Польщі польська допоміжна поліція. З польської аргументації виглядає, наче ті поляки, які служили в присланій з Генерал Губернаторства допоміжній поліції, могли якимось чином постраждати від нападів на волинські польські села. https://archive.is/o/mzg6A/history-ukra ... 24874.html

Як же при цьому треба тепер дивитись на брехню Гжегожа Мотики: "Дослідження засвідчують, що командування АК прагнуло обмежувати відплатні акції до абсолютного мінімуму, бодай через негативну реакцію світової громадської думки" https://archive.is/1XipG , коли напади на ці села Холмщини відбулися скоординовано та організовано, приблизно майже в той же час, що і напад на село Сагринь? На подвійні стандартами Гжегожа Мотику напевно надихнула відома книга з фальсифікаціями від Єви та Владислава Семашко з насвою "Людобойство", на яку він почав інтенсивно покликатися в останні роки, як на достовірне джерело інформації. Але коли Мотиці показують, що українці як і поляки опинялися в таких самих обставинах , то він всього-навсього відмовляється від подальшого роз'яснення своєї позиції:
https://archive.is/w8X9r
https://archive.is/6sYJo

Раніше Гжегож Мотика визнавав, що поляки вбили 15-20 тис. українців http://www.ji.lviv.ua/n28texts/motyka2.htm , а тепер він пише про 10-15 тис. українців http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_S ... dsumku.htm . Як і майже всі польські "історики" завищує польські жертви та занижує українські жертви. В попередній статті Мотика враховував українські жертви від польської допоміжної поліції, у наступній статті він вже українські жертви від польської допоміжної поліції - НЕ враховує. Цікаво - чому? Може тому в другій статті кількість вбитих українців від рук поляків є меншою, бо Мотика не враховує жертви польської поліції на службі у німців? Поляки ж рахують польські жертви від рук української поліції та дивізії Галичина. Знову подвійний стандарт.

В першій статті Гжегож Мотика покликається на книгу Михайла Подворняка "Вітер з Волині" ( https://archive.is/2QC1l ) тим самим визнаючи її за достовірне джерело. А останнім часом Гжегож Мотика чомусь "забуває", що Михайло Подворняк у своїй книзі описує, що українці на Волині вбивали поляків з мотивів помсти за масові напади польської допоможної поліції на українські села. Тобто українці керувались мотивами помсти, коли вбивали поляків на Волині, а не мотивами навмисного винищення польського населення.

Про відплатні акції українців полякам за їхні злочини також можна знайти інформацію в українській історіографії ОУН-УПА, в спогадах http://oun-upa.national.org.ua/lib/neskorena/r08.html. І навіть в документах ОУН-УПА:
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2805/
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2806/
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/9314/
http://avr.org.ua/getPDFasFile.php/arhu ... 20-008.pdf
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/2809/

Про фальсифікації Гжегожа Мотики ще добре написав Ольховський Іван у статті : "Зігнули Мотику": http://www.vox-populi.com.ua/home1/novi ... ovskijivan Та у своїй книзі «Кривава Волинь»: http://history-ukraine.livejournal.com/11848.html , так як Гжегож Мотика використовує фальсифікації Семашків
Гжегож Мотика "вшився", коли йому вказали на його подвійні стандарти:
http://zik.ua/ua/news/2013/05/30/411412
http://www.wz.lviv.ua/ukraine/123124
Можна лише схвально сприймати слова Гжегожа Мотики, коли він загнаний в кут фактами заявив, що "це його суб’єктивне бачення цих подій і що вони, радше, «не переконають одне одного»". Фактично він сам визнав, що користується подвійними стандартами у своїх оцінках українсько-польського протистояння.
https://zaxid.net/soyuzniki_n1289031

В цій статті http://www.ji.lviv.ua/n74texts/Motyka_S ... dsumku.htm Гжегож Мотика вважає: "На підставі знаних мені на той момент матеріалів, я виснував, що внаслідок дій поляків полягли 15-20 тисяч українців. Сьогодні, в світлі найновіших даних, я схильний дещо зменшити оцінку кількості українських жертв." Але Гжегож Мотика конкретно не вказує на ці "найновіші дані", котрі дали йому право зменшити кількість українських жертв від рук поляків. Читач змушений сам "гадати" про ці "найновіші дані", про які по суті нічого не писали і не пишуть польські історики. ( http://archive.is/mzg6A )
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 07 серпня 2017 19:52

Ну, подвійний стандарт, це очевидно його друге ім'я.
Хтось вбив львівського професора - це " ймовірно, вояки батальйону «Нахтіґаль»" за списками ОУН-М.
Підрозділ АК прибув із Варшави і вбив українського професора - це вони либонь випадково.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 211
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 07 серпня 2017 23:38

Мотиці треба заснувати новий науковий напрямок - ймовірнісна історія або статистична історія, котра би була своєрідним синтезом історії та теорії імовірностей і математичної статистики.
Вона би описувала події минулого ймовірнісними, статистичними величинами.

Я вирішив сам підрахувати два слова: "здається" та "здогад" . В мене вийшло:
- здається - 8,
- здогад - 6,

http://www.e-reading.club/book.php?book=1051275
http://www.e-reading.club/bookreader.ph ... 7_rr..html

Дуже легко рахується, якщо використовувати в тексті функцію " Ctrl + F "

Правда, ще треба проглянути оригінальний польський текст. Може переклад не є дуже точним?

П.С. Слово "либонь" я нарахував 10 разів.
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2777
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 08 серпня 2017 08:49

А от, реально, чи відомі історії якісь інші факти поодинокої чи ґрупової успішної втечі з ГУЛАГ’у


Це заслуговує навіть на окрему тему. Але дозволю собі тут пару цікавинок.

Шлях додому (англ. The Way Back) — історичний фільм, драма 2010 року австралійського режисера Пітера Віра, знятий за мемуарами колишнього польського військового Славоміра Равіча, арештованого НКВС після радянського вторгнення в Польщу 1939 р. У фільмі розповідається про втечу групи в'язнів із табору ГУЛАГу в Сибіру та їх тернистий шлях до свободи.

Зображення

В 50-х роках 20-го ст. лондонська "Daily Mail" організувала подорож до Непалу у пошуках йєті.
Рональд Даунінг у зв'язку з цим провів ряд інтерв'ю з людьми котрі побували в Гімалаях. При цьому він натрапив на Славоміра Равіча, про котрого почув, що той був в Гімалаях і бачив там сліди подібні до слідів йєті.
Равіч, котрий уже 9 років мешкав у Великобританії, розповів Даунінгу не про йєті, а про те, як він втік з сибірського табору, подолавши при цьому 6,5 тис. км через Монголію, Тібет, аж до Індії. Розповідь була неймовірною, а її учасники - разом з Равічем утікало шестеро інших мужчин - здавалися супергероями, котрі пройшли найтяжчі випробування на витривалість...
Долаючи щоденно від 30 до 50 км втікачі пройшли Сибір, Росію, Монголію, пустиню Гобі, Китай, Тібет і Гімалаї, аж до Індії, на що в них пішло більше року часу...
Захоплений розповіддю Равіча, Рональд Дауніг намовив поляка написати книжку і так з'явився "Довгий марш" - історія розказана Равічем і записана Рональдом Даунінгом. Книга стала хітом і була перекладена на 25 мов. Славомір Равіч ще багато разів розповідав свою історію на різних зустрічах і виступах. Помер у Великій Британії 5 квітня 2004 року як герой.
Хоча критиків було багато від моменту видання книги...
Вже по смерті Равіча ВВС постановило довести автентичність розповіді з "Довгого маршу"...
При цьому журналісти ВВС віднайшли документ який підтверджував, що Славоміра Равіча у зв'язку із амністією з 1942-го року було звільнено з ГУЛАГУ і він вступив до лав Армії Людової в Росії...

https://wiadomosci.wp.pl/polak-oszukal- ... 924675713a
 

Далі

Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей