Мотика

Модератор: Global Moderators

Аватар користувача
галичанин-скоморох
Member
Member
 
Повідомлень: 717
З нами з:
29 травня 2010 21:29

Re: Мотика

Повідомлення галичанин-скоморох » 08 серпня 2017 09:45

Krutywus написав:Славоміра Равіча у зв'язку із амністією з 1942-го року було звільнено з ГУЛАГУ і він вступив до лав Армії Людової в Росії...


Амністія була об'явлена в серпні 1941
В березні 1942 Армію Андерса вже почали виводити в Іран.
Дивізія Костюшка була створена у травні 1943

Що за Армія Людова в Росії?
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 08 серпня 2017 09:49

Перепрошую. Неуважно перекладав.
В оригіналі статті:
Sławomir Rawicz na mocy amnestii z 1942 roku został zwolniony z gułagu i dołączył do Armii Polskiej w Rosji.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 08 серпня 2017 12:30

Історична драма режисера Харді Мартіна про поневіряння в радянському полоні після закінчення Другої світової війни німецького офіцера Клемента Фореля.
«Втеча з ГУЛАГУ» (нім. So weit die Füße tragen — Доки ноги несуть, за одноіменним романом Йозефа Мартіна Бауера)
Німецький військовополонений Клеменс Форелль був засуджений до на 25 років виправних робіт та ув'язнення на Колимі. Пропрацювавши чотири роки на шахтах, він 1949 року втік з табору. Переслідуваний НКВД, усвідомлюючи, що кожен наступний крок може стати для нього останнім, він ішов через всю Сибір та Середню Азію до іранських кордонів. 14 тисяч кілометрів і три нескінченних років, проведених у мандрах, не змогли зломити його прагнення до свободи. Реальна історія про людину, яка була приречена на смерть, але не змирилась із ситуацією, до якої втрапила. Ніщо не змогло її зламати від поставленої мети і прагнення до волі. Цей фільм тривалістю понад дві з половиною години буде прекрасним уроком для християн. Ми часто, не маючи нічого, боїмося ризикнути. Так само й тут у фільмі головний герой, не маючи нічого, ризикнув і вийшов переможцем!

Зображення

Ім'я Клеменс Форелль - вигадане автором книжки . Прототип - Корнеліус Рост (нім. Cornelius Rost, 1919—1983).
Журналіст Артур Дітельман вияснив, що згідно з бюро реєстрацій Мюнхена, СРСР офіційно відпустив Роста 28 жовтня 1947 року, що не в'яжеться з романом Бауера, в котрому Клеменс Форель втікає в 1949-му і поневіряється до 1952-го року. До того ж на мисі Дежньова, де як стверджується в тексті книги, був табір для військовополонених, в котрому перебува герой, насправді ніяких таборів ніколи не було.
 

Pafchak
Member
Member
 
Повідомлень: 265
З нами з:
24 квітня 2016 15:13

Re: Мотика

Повідомлення Pafchak » 08 серпня 2017 13:43

Так що моє питання (про реальні, а не міфічні, вдалі втечі з ГУЛАГу) залишається…
 

Аватар користувача
галичанин-скоморох
Member
Member
 
Повідомлень: 717
З нами з:
29 травня 2010 21:29

Re: Мотика

Повідомлення галичанин-скоморох » 08 серпня 2017 20:26

Krutywus написав:Перепрошую.

"Ta książka to stek bzdur. Widać, że autor nie miał pojęcia, co opisuje."
Тупий МЕТАвський переклад
"Ця книжка то клоака дурниць. Видно, що автор не мав поняття, що описує."

"Слідів безрезультатно шукано в Швеції, Сполучених штатах,Польщі, Росії, Швеції, на Литві і Латвії, а також в Інституті Сікорського в Лондоні."
З якої радості шукати сліди суперпупергероя в Швеції, Литві і Латвії?
Звідки у ІС в Лондоні інформація про зрадників Польщі, які не пішли до Андерса а примкнули до Берлінга?

Вже покійний відомий мені післявоєнний в'язень ГуЛагу довго і безрезультатно домагався підтвердження судимості і відсидки. При виході на пенсію дав запит на підтвердження стажу- і одержав- де, коли. за що був судимий, стаття, строк, де і коли( від-до) сидів- з штампом і печаткою.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 08 серпня 2017 21:08

Тупий МЕТАвський переклад
"Ця книжка то клоака дурниць. Видно, що автор не мав поняття, що описує."

Як на мене непоганий переклад для електронного.
З якої радості шукати сліди суперпупергероя в Швеції, Литві і Латвії?

Щодо Швеції не впевнений, а Литва і Латвія мабуть тому, що супутниками героя (за твердженням автора) були литовець і латвієць.
 

Аватар користувача
галичанин-скоморох
Member
Member
 
Повідомлень: 717
З нами з:
29 травня 2010 21:29

Re: Мотика

Повідомлення галичанин-скоморох » 08 серпня 2017 23:08

Krutywus написав:Рванув не в 41-му, а в 40-му. Додому повернувся за совєтів. Десь трохи більше як пів року.


ПольВІКІ W lipcu 1940 zbiegł z zesłania i we wrześniu powrócił do Przebraża, po czym ukrywając się do 1942 roku pracował w różnych miejscowościach na Wołyniu jako pracownik fizyczny, a po zajęciu tych terenów przez Niemców oficjalnie jako leśniczy,

"МЕТА" "У липні 1940 збігав із зіслання і у вересні повернувся до Przebraża, після чого приховуючись до 1942 року працював в різних місцевостях на Wołyniu як фізичний працівник, а по заняттю цих територій через німців офіційно як лісовий".
""Статую золотую чашу держащую"".
Де кома?
Від кого ховався від серпня 41 до принаймі початку 42? Титул лісничого чи лісника просто так не давася. В моїх місцях більшість лісників були заанґажовані- або УЦК або АК- нейтральних майже не було. Так само сільськогосподарські управителі- контролери.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 09 серпня 2017 06:32

Для чого Цибульському була історія про неймовірний крос?
На мою скромну думку приходить тільки одне пояснення: щоб хоч якось пояснити таке швидке повернення. Це як в тому анекдоті: "Брешеш, ні за що у нас десять років дають".
Не міг сказати що от просто так відпустили за пів року.
От тільки важко повірити в кількатисячкілометровий крос.
Набагато простіше виглядає домовленість із органами.
Тим більше, що після повернення так його ніхто і не чіпав.
Попрацював кілька місяців у чеха-господаря в Цезарині. Не сподобалось. Перейшов у Ярослав до українця. Пішов за кілька днів - господар давав забагато роботи.
Подався у Луцьк до брата пожалівся на господаря-"визискувача" і той запропонував роботу на вирубці лісу коло Млинова. Керівник робіт бере Цибульського бракувальником.
Оселився в сусідньому селі, 30 км від Луцька, в українця Петра Кваші. Потихеньку приглядався до господаря:
"- Німці висадилися у Фінляндії.
Це було першим підтвердженням моїх неясних підозр, що коло зацікавлень Петра Кваші вибігало далеко поза обсяг власного господарства і клопотів щоденного життя...
Я хотів втягнути господаря в дискусію, але хлоп як слимак замкнувся в собі і мовчки направляв упряж...
- Бог дасть, то може колись повстане самостійна Україна...
Від того часу я почував до Петра рішучу відразу".
Цибульський підтримує постійний контакт з братом в Луцьку.
22 червня 41-го його збудили вибухи і рев літаків - за Млиновом на військовому аеродромі.
Повернувся додому до Пшебража. За кілька днів подався до ківерецького надлісництва, де мав знайомих. Інженер Харчун направив його до праці в лісничівці між Ківерцями і Луцьком (7 км від Луцька). Кілька разів натикався на втікачів-червоноармійців і євреїв.
Літом 42-го його перенесли в надлісництво у Маневичах.
Перед від'їздом до Цибульського навідався брат.
Запропонував вступити до польської підпільної організації.
В луцькому парку інспектор АК "Адам" (Леопольд Сьвікла) прийняв присягу від Генрика Цибульського.
Невдовзі, у серпні, став лісничим в українському селі Карасині поблизу Маневичів. Оселився в маленькому закинутому палацику.
Саме сюди восени завітали капітан "Макс" (Собєсяк) і майор "Магомет" щоб узгодити подальшу співпрацю.
 

Аватар користувача
галичанин-скоморох
Member
Member
 
Повідомлень: 717
З нами з:
29 травня 2010 21:29

Re: Мотика

Повідомлення галичанин-скоморох » 09 серпня 2017 08:22

"Чим далі в ліс, тим грубші лісники"

По сусідньому селу- У своїх спогадах місцевий поляк пише прямо(цензури на них нема!)- Ім'ярек(поляк) складав списки на висилку поляків-односельчан в Сибір, за що його і залишили, хоч і усунули з сільради.

Не стверджую, просто можлива аналогія.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 09 серпня 2017 22:21

РАДШЕ ЗА ВСЕ

14 випадків

полк брав участь у різних репресивних операціях, скажімо, радше за все допомагаючи УПА в убивстві поляків

на Волині співвідношення втрат просто шокує: на польському боці полягло, можливо, навіть 60 тисяч жертв, а на українському, радше за все - не більше 2-3 тисяч людей.

безпосередньою причиною цих злочинів було прагнення кривавої помсти за попередні напади на поляків. І хоча ці діяння заслуговують морального осуду, проте вони були вже радше «тільки» військовими злочинами.

Можна тільки здогадуватися, що радше за все він складався з емігрантів із Наддніпрянської України
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 16 серпня 2017 22:55

ВРАЖЕННЯ (складається, виникає) - 4 випадки.

Поліцаї, покидаючи дільниці, убивали окремих поляків, часто разом із сім’ями. Ця операція створювала враження виконання розпоряджень крайової наради військових референтів ОУН-Б.

Складається враження, що метою принаймні деяких із перших масових убивств було вивчення, як на антипольські акції зреагує україн­ський простолюд.


СЛІД (там де воно передає суб'єктивну думку автора):
слід пов’язати, слід сприймати, слід розглядати, не слід розглядати, слід трактувати і т.п.
-18 випадків

саму операцію найпевніше слід пов’язати

Не слід, однак, конче робити з цього факту далекосяжні висновки

з цим наказом слід пов’язувати вбивства окремих польських сімей

Отже на менше ніж 300 сторінок тексту, не менше ніж 200 сумнівних, суто суб'єктивних висновків автора.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 211
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 21 серпня 2017 04:03

Krutywus написав:РАДШЕ ЗА ВСЕ

14 випадків

полк брав участь у різних репресивних операціях, скажімо, радше за все допомагаючи УПА в убивстві поляків

на Волині співвідношення втрат просто шокує: на польському боці полягло, можливо, навіть 60 тисяч жертв, а на українському, радше за все - не більше 2-3 тисяч людей.

безпосередньою причиною цих злочинів було прагнення кривавої помсти за попередні напади на поляків. І хоча ці діяння заслуговують морального осуду, проте вони були вже радше «тільки» військовими злочинами.

Можна тільки здогадуватися, що радше за все він складався з емігрантів із Наддніпрянської України


Ви краще ці цитати Мотики викладайте окремими цитатами на форумі. Комусь зі сторони може здатися, що це наче якась одна цитата.

Під час "Волинської різаними" поляки мали таку саму кількість ( а може навіть більше ) озброєних бойовиків на Волині як і чисельність ОУН-УПА. В статті Вікіпедії з назвою "Волинська трагедія" є описане кількісне співвідношення збройних формувань поляків та українців під час "Волинської різаними". До того, на боці поляків проти українців виступили німці та радянські партизани. Михайло Подворняк та Тарас Бульба-Боровець згадують, що часто за кожне знищене польське село поляки знищували п'ять-шість ( 5-6 ) деколи навіть більше українських сіл. Я розумію, що Гжегож Мотика скаже, що Михайло Подворняк та Тарас Бульба-Боровець радше, може, либонь і т.д. мають наувазі не всю Волинь, а тільки ті місця, де вони були свідками подій. Але все ж таки їхні свідчення дуже багато що значать, з огляду на те, що їх навіть польські історики вважають об'єктивними свідками тогочасних подій та їх писання використовують в якості джерел для своїх публікацій.

Цитата з книги Михайла Подворняка:
У німецькій поліції, яка прийшла на місце української, було багато поляків і всі вони були не місцеві, але привезені до нас десь з глибокої Польщі. Вони з великою жорстокістю нищили українське населення. Коли німці посилали їх спалити одне українське село, то вони палили п'ять-шість. Доходили також до нас чутки, що на українських землях за Бугом, в т. зв. Генеральному Губернаторстві польська партизанка жахливо переслідує наш народ. Невідомо, чи ті чутки були правдиві, але вони запалювали наших людей ненавистю до поляків. Розуміється, що в усьому тому була німецька рука, а може й рука большевиків, щоб звести ті обидва поневолені народи до взаємної боротьби. Тому німці в Генеральному Губернаторстві тримали українську поліцію для втихомирення польських повстанців, а на Волинь прислали поляків. І розпалилася між поляками і українцями нікому непотрібна братовбивча боротьба. Вона забрала багато невинних жертв з одної сторони і з другої і все це вийшло на користь польським ворогам І ворогам нашим.

http://archive.is/ky2rb#selection-891.0-891.1005

Цитата з книги Тараса Бульби-Боровця:
Весна й літо 1943 року в Україні, а особливо на Поліссі та Волині, мабуть нічим не відрізнялися від описів пекла в „Божественній Комедії" Данте. Куди не глянеш — незгасаюча заграва. До „революції" М. Лебедя вмішалися большевицькі партизани. Одної ночі лебедівці карають мечем та вогнем польське село. Вдень німці з польською поліцією карають за це п'ять українських сіл. На другу ніч большевики з поляками палять за те саме ще п'ять українських сіл та дострілюють уцілілих втікачів по лісах. По містах розпочався дикий терор Ґестапо проти української інтелігенції. Ґестапо втратило всяку орієнтацію в ситуації. Виловлює і набиває всі тюрми свіжими в'язнями. Сталінські агенти вбивають і тероризують по всіх містах великих достойників Гітлера, викрадають серед білого дня німецьких генералів. У відповідь на все це Ґестапо розстрілює щодня всіх в'язнів по тюрмах. На деревах та шибеницях цілими днями та ночами висять для постраху невинні українські люди.

http://archive.is/CSiOv#selection-193.0-193.954
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 24 серпня 2017 19:19

Ви краще ці цитати Мотики викладайте окремими цитатами на форумі. Комусь зі сторони може здатися, що це наче якась одна цитата.

Погоджуюсь. Не вистачає часу на оформлення тексту.
 

Аватар користувача
Krutywus
Member
Member
 
Повідомлень: 2762
З нами з:
06 квітня 2011 11:09

Re: Мотика

Повідомлення Krutywus » 24 серпня 2017 19:37

Але досить статистики.
Трохи з методології Мотики.
Про подвійні стандарти вже трохи говорилося.
Тепер про ще один метод професора.
На прикладі нейтральної теми. Єврейська трагедія не входить до центральних тем "доброї книжки" Мотики " ВІД ВОЛИНСЬКОЇ РІЗАНИНИ ДО ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА»"
Але вона подається в книжці таким чином.
Однак, улітку 1941 року ще гіршою, ніж доля поляків, була доля євреїв. Після початку німецько-радянської війни теренами, окупованими Вермахтом, прокотилася хвиля погромів. Хоча надихали їх німці, однак безпосередніми виконавцями стало місцеве населення: в Литві - литовці, на Білосточчині (наприклад, у Єдвабному) - поляки, на Волині та у Східній Галичині - переважно українці. З німецьких рапортів випливає, що «українське населення показало [...] варту схвалення активність щодо євреїв»12. Хвилю гніву породило розкриття масових злочинів, учинених у в’язницях радянським режимом. Повсюди провину за них покладали на місцеве єврейське населення. Німці спритно намагалися маніпулювати цими почуттями. В Добромилі українці підпалили синагогу, а в Самборі вбили п’ятдесят осіб. У Львові розлючений натовп загнав до тюрми близько тисячі євреїв, знущаючись над ними та чинячи самосуд. Євреїв змушували голіруч проводити ексгумацію, обмивати розкладені тіла покійників, а потім вмиватися у використаній для того воді. Водночас їх лупцювали, обкладали прокльонами та усіляко ображали. Робота тривала від світанку до смеркання, і нікому не давали ні їсти, ні пити. Частими були вбивства. У львівському погромі, ймовірно, брали участь вояки батальйону «Нахтіґаль», але не як організований підрозділ.
Наступна хвиля антиєврейських репресій у Львові трапилася 25- 27 липня 1941 року, коли було організовано так звані Дні Петлюри (керівник У HP Симон Петлюра загинув 25 травня 1926 року від рук єврея). Погром розпочався близько п’ятої ранку. Бойовики вривалися до єврейських помешкань, виганяли з них людей, били й грабували. Тоді були вбиті близько півтора тисячі осіб. У спогадах рабина Давида Кагане читаємо:
Навіть сьогодні я не міг би сказати, хто організував ці «дні», або, якщо бути точним, у кого народилася ця ідея. Чи то Гестапо підказало «блискучу ідею» українській поліції, чи то українці самі прийшли до неї як до акта помсти за смерть Петлюри? [...] За кров Петлюри можна було помститися тільки кров’ю. І саме це й сталося

Складається враження, що автор чогось не договорює.
Не зважаючи на обережну фразу "на Волині та у Східній Галичині - переважно українці" скидається на те, що погроми євреїв Західної України це виключно справа рук саме українців. В Добромилі та Самборі - українці, у Львові - розлючений натовп, і хоча він не ідентифікується Мотикою за національністю, але це ж очевидно - українці. Натовп розлючений виглядом чисельних жертв совєцького режиму і хоча серед жертв були і поляки і українці, та про поляків не йдеться. Правда ж?
Ймовірно, як любить писати Мотика, в погромах брали участь бійці "Нахтігалю" - теж українці.
Не хочеться думати погано про пана професора.
Може Мотика просто не читав книжку Давида Кагане, а взяв цитати з котрогось із форумів?
Інакше доведеться вважати, що він вибірково підбирає цитати. Тільки ті, котрі ілюструють злочини українців.
Я не хочу, щоб Мотика обілював українців. Я переконаний, що на всіх мешканцях Галичини (і східної, і не східної), і Волині, незалежно від національної приналежності, хто причетний до нагнітання ксенофобії у міжвоєнній Речі Посполитій, лежить тяжкий гріх.
Я хочу, щоб Мотика і компанія, вибірково не виділяв один народ, не робив його відповідальним, розпалюючи міжнаціональну ненависть.
Якби Мотика справді читав книжку, він побачив би у ній це:
Після цього німці немов зірвалися з ланцюга. Вони хапали євреїв у будинках і на вулицях і відправляли на роботи у в'язницях. У цьому їм від щирого серця допомагали українці і поляки з тільки-но створеної української поліції.

Поруч блукали добре одягнені п'ятнадцяти-шістнадцятилітні парубійки. Вони прийшли з міста і з усієї сили намагалися допомогти проведенню акції, вишукуючи євреїв, що сховалися. Одного з них я впізнав. Вибігаючи з будинку, він кричав: "Пане, пане, сюди! Тут жид!" Я пригадав, як нещодавно я бачив цього хлопчика в коридорі державної гімназії № 5 на вул. Кушевича. Він перебував у всіх можливих учнівських організаціях і користувався славою ревного католика і завзятого польського патріота. У майбутньому він, поза всякі сумніви, буде видатним членом якого-небудь національного академічного товариства і буде супроводжувати групи прочан, котрі йтимуть до Ченстохови.

Зображення
1937 рік. Львівська Політехніка. "День без жидів". На плакаті вимога узаконити "лавкові гетта" для євреїв у навчальних закладах.

Ми йшли вулицею Янівською в бік Казимирівської і вже наближалися до великого польського костьолу Святої Анни. Було близько 10 ранку і з костьолу, де саме закінчилася меса на честь народження Ісуса, йшли юрби віруючих. Всі вони, здавалося, були у доброму гуморі, їхні обличчя світилися радістю. Вони без сумніву повинні були чути натхненну проповідь священика, що напевно докладно зупинявся на тому, що з народженням "цієї людини" збулася блага звістка, що була звісткою пророків про світ і справедливість, про любов до ближнього, і що з тієї пори світом стали правити найпіднесеніші ідеали. Ці ідеї відбито в польських народних піснях, що славлять Різдво, так званих колядах. В одній із цих пісень, мабуть найпрекраснішій з усіх, розповідається про блаженство на небі і про мир, що з того часу опустився на землю. У ній є приспів: "Chwala na wysokosci a na ziemi spokoj" (Хвала на небі і мир на землі). Але, схоже, що віруючі бачили в цих словах зовсім інший зміст. Побачивши нас, в'язнів табору, вони дружно заспівали: "Chwala na wysokosci, polamali Zydom kosci, a na ziemi spokoj" (Хвала на небі, поламали жидам кості, і мир на землі). Вони співали ці слова на мотив колядок і було цілком ясно, що ця пісня добре відома на польських вулицях. Мені хочеться вірити, що в юрбі, що привітала нас цими огидними словами, були чесні люди, яких засмучувало подібне виявлення ненависті. Я, як і раніше, вірю в людей, створених за подобою Божою. Серед них мусили бути й ті, хто, ризикуючи власним життям, ховав євреїв. Але, на жаль, їх була незначна меншість.
 

Аватар користувача
Slav
Member
Member
 
Повідомлень: 211
З нами з:
28 листопада 2008 05:08

Re: Мотика

Повідомлення Slav » 31 серпня 2017 02:02

.... ....
Українські мемуаристи наголошують, що значну участь у насильстві брали поляки. За словами Костя Паньківського, оскільки поляки становили більшість люмпенізованого населення Львова, природно, що вони були тими, хто бив євреїв на вулицях. [135]
Паньківський та Євген Наконечний обидва писали, що польські погромники часто носили жовто-блакитні пов’язки, але їх можна було відрізнити за тим, як невпевнено вони говорили українською. [136] Цілком можливо, що польські злочинці використовували погром як нагоду для пограбування квартир євреїв, [137] проте невипадково вони вирішили вбратися саме як українські міліціонери.
Наявність польських погромників у Львові у 1941 році відображена в інших документах. Коли Тамара Браніцька згадувала натовп, який знущався з неї, вона сказала, що для неї та її сім’ї вони виглядали як українці, проте можливо, що там були й поляки. [138]
Роза Московіц ідентифікувала юрбу, яка напала на євреїв у Львові, як поляків. Після того, як німці взяли Львів у липні, вони, за її словами, дозволили полякам робити, що ті забажають; "і ви можете уявити, що вони полюбляли робити" - вони били євреїв на вулицях. [139]
Член мельниківського крила ОУН надіслав керівництву ситуаційний звіт, який характеризував львівський погром як демонстрацію польської сили: "Між відходом більшовиків та приходом німців поляки на свій власний розсуд організували єврейський погром, мабуть, із метою засвідчити польськість Львова". [140]
Отже, натовп міщан, який брав участь у погромі, був національно мішаним.
Натовп знущався над євреями під час того, як міліціонери вели їх вулицями та тримали їх у внутрішніх дворах в’язниць. За описами євреїв, яким вдалося вижити, людьми з натовпу керували жадоба крові та примітивні інстинкти. Погром був схожим на оргію. Він також мав важливі елементи карнавалу.
.... ....

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба
20.12.2012 _ Джон-Пол Химка, професор Університету Альберти (Едмонтон)

http://www.istpravda.com.ua/research/2012/12/20/93550/
Ivan Katchanovski is a falsifier of the Maidan massacre in Ukraine and contemporary history of Ukraine :
http://ivan-katchanovski.blogspot.com/
 

Поперед.Далі

Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість