Ветерани АУНР і УГА в УПА

Модератор: Global Moderators

kirov
Member
Member
 
Повідомлень: 737
З нами з:
05 листопада 2008 13:00
Звідки: "місто революційної слави"

Re: Ветерани АУНР і УГА в УПА

Повідомлення kirov » 14 травня 2011 22:43

ну, ще один - майор Армії УНР Михайло Олійник (Шмагай), в УПА був разом із сином Павлом...
очевидно, що це той самий "майор Олійник", якого ми не змогли "розкусити" в цій темі - viewtopic.php?f=8&t=11889&start=0
 

Аватар користувача
Володимир Мороз
Member
Member
 
Повідомлень: 2394
З нами з:
31 липня 2007 13:06
Звідки: Київ

Re: Ветерани АУНР і УГА в УПА

Повідомлення Володимир Мороз » 15 травня 2011 09:14

А що, де, коли? Чи це народні повір’я?
 

kirov
Member
Member
 
Повідомлень: 737
З нами з:
05 листопада 2008 13:00
Звідки: "місто революційної слави"

Re: Ветерани АУНР і УГА в УПА

Повідомлення kirov » 15 травня 2011 10:40

якась Людмила Ц. написала в "Літопис Волині" (1961 р., № 5) свій спогад "Водохреща 1944 року на Волині" (там згадується, що "поверталися хлопці з поліських болот, з-над Світязького озера, а то сотник Сучний, Крилач і Нерозлучний. Вони спішили до свого головного постою, до курінного штабу коменданта Лисого. Вони несли з собою важливі повідомлення про рух червоних партизан..."), а в наступному номері на нього відгукнувся цей майор і написав: "Якраз я був у тому відділі, про який Л. Ц, писала... і був у відділі аж до його розформовання на менші групи бо більшими пересуватись було вже не можливо. Це було десь в кінці квітня чи травня 1944 р. Сотенний Нерозлучний пішов із своєю сотнею через залізницю. З цією ж сотнею пішов і начальник північної групи Вовчук. При переході залізниці сотня попала під обстріл червоних. В цій перестрілці нач. Вовчук був забитий а сотенний Нерозлучний пішов згідно наказу далі. Це відбувалось в травні місяці, отже далеко від Водохрища. Думаю, що п. Нерозлучний ще й тепер живий... Може вона [Людмила Ц.] пригадує старого сотника Олійника (Шмагая) із своїм сином Павлом, козаком 17-літнім... З пошаною Михайло Олійник, був. майор УНР"... тобто це, виходить, ВО "Турів":?:
 

kirov
Member
Member
 
Повідомлень: 737
З нами з:
05 листопада 2008 13:00
Звідки: "місто революційної слави"

Re: Ветерани АУНР і УГА в УПА

Повідомлення kirov » 09 жовтня 2011 11:24

в новій книжці Я. Тинченка кілька разів згадується сотник Армії УНР Михайло Олійник і десятник Павло Олійник (його син?)...
 

Роман1983
Member
Member
 
Повідомлень: 1
З нами з:
21 травня 2012 21:48

цікавть іван вовчук псевдо граб мій родич де можна більше

Повідомлення Роман1983 » 21 травня 2012 21:56

цікавить Іван вовчук мій родич де можна дізнатись більше інформації про нього? мій емеіл rsmit1983@rambler.ru"Володимир Мороз"]Із старшинами і стрільцями УГА ситуація виглядає так, що їх в УПА було чи не менше, ніж ветеранів армії УНР. Крім того, із в УПА не було генералів УГА, і майже не було старшин середнього рівня (крім, напевне, полковника Стефановича). Дивно :?:

Старшини, підстаршини і стрільці УГА, які брали участь у збройній боротьбі ОУН і УПА:

Блозовський Михайло Миколайович (\"Священик\", \"Сноб’як\"; 3.08.1902, с. Заріччя, тепер у складі м. Золочева Львівської обл. – 2.04.1949, с. Сможе Сколівського р-ну Львівської обл.). Вояк УСС і УГА, згодом греко-католицький священик, духівник Малої семінарії у Львові, віце-канцлер Митрополичої консисторії (1931.1932). Член політичної колегії ФНЄ, працівник редакції газети \"Батьківщина\". Після заборони УГКЦ перейшов у збройне підпілля ОУН. Коректор (від 1947), згодом керівник (1949) друкарні ім. Лопатинського в Стрию. Загинув у бою, похований у великій кількасотособовій могилі українських повстанців у Млаці під Голицею в селищі Славському Сколівського р-ну.

Бринський Василь Михайлович (\"Блакитний\"; 25.04.1896, с. Долина Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – ніч на 3.05.1945 біля с. Живачів Товмацького р-ну Івано-Франківської обл.). Вояк австрійської армії, закінчив старшинську школу, командир гармати. Старшина УСС і УГА, четар, сотник. Організатор \"Лугів\" на Товмаччині, член ОУН (1933). За німецької окупації служив в українській поліції, заступник військового референта Станиславівської округи ОУН, сотенний УПА (1944–1945). Похований на цвинтарі в рідному селі. 1996 в селі встановлена стела з його портретом, на будинку меморіальна таблиця.

Вовчук Іван Григорович (“Граб”; 1887, с. Горішнє Миколаївського р-ну Львівської обл. – 10.08.1955, “Дубравлаг”, Росія). Фельдфебель артилерії австрійської армії (1914-1915), в російському полоні в Туркестані (1915-1918). Командир батареї польової артилерії УГА (1918-1919), хорунжий; в польському полоні (1919-1920). Організаційно-мобілізаційний референт повітового проводу ОУН Бібреччини (1943–04.1944), к-р сотні “Льви ІІ” (04–05.1944), к-р сотні “Льви ІІІ” (05–06.1944).

Дужий Микола Опанасович (\"Вировий\", \"Мирослав Колос\", \"М. К.\", \"Микола Карівський\", \"Мирон\"; 13.12.1901, с. Карів Сокальського р-ну Львівської обл. – 17.05.1955, м. Львів). Вояк УГА і ЧУГА (1918–1920), командир сотні, підхорунжий. Закінчив екстерном гімназію (1921), студент історичного факультету таємного українського університету у Львові (1921–1924), закінчив гуманістичний факультет Львівського університету (1932), маґістр філософії. Член УВО (не пізніше 1923), інструктор на військових вишколах. Закінчив школу підхорунжих польської армії (1924–1926), командир роти. Член ОУН (1929), член Студентської Репрезентації Союзу українських студентських організацій під Польщею (1931– 1932), редактор \"Студентського шляху\" (1931–1932), секретар Головного Виділу \"Просвіти\" (1932–1939), працівник УЦК в Кракові й Львові (1940–1944), член УНК в Кракові (06.1941). Секретар І ВЗ УГВР (11–15.07.1944), обраний членом Президії УГВР. Редактор журналу УПА \"Повстанець\" (кін. 1944–06.1945). Нагороджений Бронзовим Хрестом заслуги УПА (04.1945), сотник УПА (25.04.1945). Отруєний газом, у непритомному стані потрапив до рук НКВД 4.06.1945, засуджений військовим трибуналом Київської обл. 4.02.1946 до смертної кари, заміненої військовою колегією Верховного суду СССР на 20 років каторжних робіт. Вийшов достроково на волю 21.04.1955, за кілька тижнів помер. Похований на Личаківському цвинтарі.
[/quote]
 

Аватар користувача
Іржик
Member
Member
 
Повідомлень: 348
З нами з:
09 серпня 2009 14:31
Звідки: Київ

Re: Ветерани АУНР і УГА в УПА

Повідомлення Іржик » 07 лютого 2013 19:08

Липа Юрій (5.05.1900, м. Полтава – 19.08.1944, с. Бунів Яворівського р-ну Львівської обл.). Здобув гімназійну освіту, вояк Куреня морської піхоти армії
УНР поручник. Закінчив медичний факультет Познанського університету (1929), стажувався у Лондонському університеті. Визначний український письменник, публіцист та ідеолог націоналізму, постійний автор “Літературно-наукового вістника”, близький співробітник Д. Донцова, автор книг \"“Призначення України\"” (1938), “\"Чорноморська доктрина\"” (1940), “\"Розподіл Росії”\" (1941) та ін. Як лікар та публіцист у час німецької окупації співпрацював з Проводом ОУН і крайовим проводом ОУН Західних Українських Земель. Лікар куреня УПА “Переяслави” на Яворівщині (літо 1944). Незадовго до смерті призначений крайовим лікарем УПА-Захід. Полковник УПА (з датою смерті). Замордований НКВД.


Мене цікавить звання поручника, що нібито мав Ю.Липа. В Армії УНР він, судячи з наявної інфи, служив недовго: грудень 1917 - початок 1918 (до тих пір, поки німецькі війська не вибили більшовиків з Одеси). Тобто у віці 17 років. Далі він навчався в університетах, про службу у війську жодні дані мені не траплялися. Тому, щодо того, що звання поручника Липа одержав в АУНР, маю великі сумніви. За які заслуги? Він же служив зовсім недовго. Це раз, а, по-друге, в часи його служби (1917-18) персональні звання були скасовані, серед звань за посадами поручника не було. У другому томі "Офіцерського корпусу Армії УНР" Тинченка є список нагороджених Хрестом Симона Петлюри. Нагородження відбувалося з кінця 30-х рр. На С.296 під №334 знаходимо Юрія Липу, чиє звання вказано, як "однорічник". Тобто за всі Визвольні змагання Ю.Липа мав звання однорічника і ним залишився в реєстрах АУНР на 30-ті-40-і рр. Це якраз відповідає тій інформації, що ми маємо про його участь у бойових діях: вступив у самоорганізований в Одесі "курінь морської піхоти зразу після закінчення гімназії - саме такі особи із середньою освітою ставали однорічниками, і на більше він розраховувати не міг.

Отже, звання поручника Ю.Липа міг отримати тільки в іншій армії, а не АУНР. Логічно напрошується висновок - Військо Польське, бо на еміграції Липа проживав у Польщі. У літературі щодо подальшої військової освіти є 2 версії:

1) навчався у школі підхорунжих, яку закінчив у 1928 р. (але Познанський ун-т Липа закінчив 1929 р., тож як він міг навчатися у військовій школі паралельно зі студіями?) Янчук О. Пороги вічності Юрія Липи http://aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=35

2) закінчив школу військових лікарів у Варшаві (1931 р.) Федорчук С. “Поет-Воїн” Юрій Липа (з відновлених архівів) http://fedorchuk.com.ua/2010/11/10/“поет-воїн”-юрій-липа-з-відновлених-а/

Впринципі все свідчить про версію №2, залишилося устійнити останні деталь, чи мали польські військові лікарі офіцерські звання, чи може були військовими урядовцями, як в РІА чи АУНР?

Ще одна цікава інформація про Ю.Липу, яка кочує від статті до статті: ніби в 1943 р. його як найвидатнішого українського ідеолога тих часів, не обтяженого участю в партіях, запросили в Берлін, де секретар Розенберга д-р Лейбрандт пропонував йому очолити маріонетковий уряд України, від чого Липа відмовився. Чи було таке насправді? Мене "терзают смутные сомнения", наскільки мені відомо, жодних урядів України, хоч би й маріонеткових, Третій райх не планував.
Прописка коммуниста - тюрьма! Вернем страну народу!
 

Поперед.

Повернутись до WWII та Другі визвольні змагання (1938-1945)

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість