Воєнно-історичний форум Military Ukraine

Інтерв’ю з Дмитром Борцовим – конструктором модернізації ДШКМ-ТК
На аналізі цих чинників і базувалася наша концепція мобільного та точного комплексу ДШКМ-ТК. Це кулемет для ураження укритих польових вогневих точок, перешкоджання підвозу людей та техніки на передову, тримання супротивника у напрузі завдяки точному вогню з невідомих йому місць. Визначити позицію ДШКМ-ТК вкрай важко. ДШКМ-ТК не потрібні облаштовані точки, він може працювати майже з любого місця, швидко вражати ціль за мінімальний час та змінювати позицію. Цей кулемет має просто фантастично, за сучасними мірками, зроблений ствол, що дає точність співставну з гвинтівками калібру 0.5 BMG, а пробивні властивості боєприпасів до нього залишають позаду багато аналогічних боєприпасів у цьому калібрі.

Під нашу концепцію була розроблена програма підготовки кулеметників, було змінено Курс стрільб зі стрілецької зброї та БМ. Програма була прийнята командуванням сухопутних сил ЗСУ і підписана С.М.Попко, а зміни в курс стрільб вносилися за сприяння В.Н.Муженко.

донік

В ДНР разработали новое вооружение

В Донецке поставили на вооружение специальное приспособление для стрельбы "Артём" под боеприпас от зенитной установки 23-го калибра. Трубка под крупнокалиберный патрон устанавливается прямо на дуло АК.

Переносной комплект минирования ПКМ создан конструкторами АО «Научно-исследовательский инженерный институт» (АО«НИИИ»). Он предназначен для минирования местности из разовых минных кассет.

ОБСЄ зафіксувала на Донбасі новітні російські комплекси радіоелектронної боротьби
Понеділок, 13 серпня 2018, 00:11



СММ ОБСЄ зафіксувала на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей новітні засоби протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби російського виробництва.

Про це йдеться у звіті місії від 10 серпня.

Наголошується, що 9 серпня безпілотник СММ у Луганську та в районі селищ Лобачеве і Бугаївка зафіксував до 30 танків збройних формувань РФ, реактивну систему залпового вогню, чотири установки зенітно-ракетних комплексів та 26 одиниць причіпної артилерії.

Крім цього, 28 липня безпілотник ОБСЄ виявив 4 різні системи радіоелектронної боротьби (РБ-341В "Леєр-3", 1Л269 "Красуха-2", РБ-109А "Билина" та спеціальний комплекс для постановки перешкод безпілотним літальним апаратам "Репелент-1) біля н.п. Чорнухине.

У Спеціальній моніторинговій місії підкреслили, що зафіксували наявність усіх чотирьох систем уперше.

"2 серпня безпілотник СММ, під час здійснення польоту над цією ж ділянкою, не виявив цих систем", - йдеться у звіті.

Українська сторона СЦКК наголосила, що усі ці комплекси створені в РФ протягом останніх років.

"РБ-109А "Билина" - взагалі має бути прийнята на озброєння російської армії лише цього року за результатами військових випробувань. Випробування ці, як бачимо, проводяться на території України", - заявили в СЦКК.

Як скальпель: на Донбасі застосовують російські керовані боєприпаси
Понеділок, 4 березня 2019, 15:29

У лютому у селищі Новолуганське, що на Світлодарській дузі, від російського керованого артилерійського боєприпасу "Краснополь" постраждав приватний будинок.

Його 70-річний власник Віктор Фролов вижив, але вважає, що снаряд був незвичайним, повідомляє "Донбас.Реалії" – спецпроект "Радіо Свобода".

"Це якийсь снаряд не той. Я все бачив. Я був на війні. Але такого снаряда ще не бачив", – розповів пенсіонер.



У штабі ООС підтвердили: у будинок на околиці Новолуганського влучив російський керований боєприпас "Краснополь".

Речник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький сказав: "Було проведено аналіз саме цього боєприпасу, зібрані всі осколки. Сам боєприпас "Краснополь" має особливості: це і система наведення, це і бойова частина, стабілізаційна частина, ті ж самі хвостові наконечники, які дозволяють здійснювати коригування траєкторії польоту вже на підльоті до цілі".



"За нашими оцінками, це дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторів при наведенні цього високоточного снаряда", – сказав Скібіцький.

У ГУР вважають, що вогонь вели в навчальних цілях – і помилка сталася через відсутність досвіду в екіпажу.

"Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій території. Бойовому застосуванню цих боєприпасів в бойових умовах. А це відповідний бойовий досвід", – сказав Скібіцький

"Ми фіксували прибуття не тільки курсантів, а й викладачів Санкт-Петербурзької артилерійської академії, інших інструкторів, які здійснюють підготовку військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації на території Росії", –заявив він

У штабі ООС заявляють про три підтверджені випадки використання боєприпасу "Краснополь" на Донбасі в 2018-2019 роках.

Керований артилерійський снаряд "Краснополь" має калібр 152 міліметри і вагу 50 кг.

Осколково-фугасна бойова частина дозволяє вражати бронетехніку та укріплені військові об’єкти на відстані до 20 км. Наводиться боєприпас за допомогою лазерного променя, що входить до складу комплексу.



"Для того, щоб використовувати цей боєприпас, потрібен лазерний цілевказівник-далекомір, який підсвічує ціль, а вже на відбитий лазерний промінь летить цей снаряд і влучає. Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних сил", – розповів заступник начальника науково-дослідного управління Генштабу ЗСУ Віктор Шидлюх.

Російські провладні ЗМІ неодноразово показували, як армія Російської Федерації використовує боєприпас "Краснополь". Наприклад, торік під Санкт-Петербургом артилеристи вчилися стріляти керованим снарядом зі самохідних гаубиць "Мста-С".

Росіяни стверджували, що аналогів розробки тульського конструкторського бюро в світі немає: мовляв, від запуску до цілі минає максимум 15 секунд, а а за точність військові називають його "скальпелем".

Цей боєприпас є на озброєнні трьох країн: Росії, Китаю та Індії. Російські військові не приховують, що використовують ці снаряди поза територією РФ – зокрема, в Сирії.

В українські частини "Краснополь" не надходив, хоча розробляли його з кінця 1970-х..В Україні є власний керований 152-міліметровий снаряд "Квітник", який виробляє "Прогрес".

Артилерійський снаряд "Квітник" прийняли на озброєння ЗСУ ще в 2012 році, але, за інформацією "Укроборонпрому", до війська він так і не потрапив: замовлень не було.

Учасники міжнародної волонтерської спільноти "Інформнапалм" впродовж війни зібрали докази присутності на Донбасі 48 сучасних російських типів озброєння та техніки.