Модератор: Global Moderators
mynailo » 06 вересня 2007 16:55
Lyho » 06 вересня 2007 19:10
відомо з етнографії)!
Sav » 07 вересня 2007 10:46
Ги-ги, здається хлопці рубаются!
Chestnut » 07 вересня 2007 10:48
Hvygura » 07 вересня 2007 12:26
Sav написав:Ой, я ща как скажу очередную гадость:) Хи-хи, друзья мои, а почему все решили, что на картинке - козаки?
Lyho написав: Ги-ги, здається хлопці рубаются!
Hvygura » 07 вересня 2007 12:32
mynailo написав:Просто не можу втриматись.
В процессі пошуку матеріалів по яничарській темі випадково знайшов цікаву мініатюру.
Зображено бій військ Османа-паші та Джафара-паші проти козаків (Шаханшахнаме 1592).
Побачив - ледь не впав...
Зверніть увагу на перший ряд. Якщо не помиляюсь - б'ються на шаблях, перекинувши мушкети за спину.
Цікава також барва козаків та укріплення.
Висловлюйтесь!
А чи є інформація (більш підробна) про цей бій? А про
Sav » 07 вересня 2007 17:09
Зверніть увагу на перший ряд. Якщо не помиляюсь - б'ються на шаблях, перекинувши мушкети за спину.
Chestnut » 07 вересня 2007 17:52
Sav » 07 вересня 2007 18:14
Слушай, а это не венгерская ли пехота????
Chestnut » 07 вересня 2007 18:22
Lyho » 07 вересня 2007 22:00
1563. До Порти надійшла звістка, що запорожці знову напали на околиці Очакова, забрали багато худоби.
1568. У вересні хан повідомив, що «теперішнього часу козаки українці, вийшовши з Дніпра, п'ять тисяч овець і тисячу коней і двадцять чоловік узяли».
1570. П'ять тисяч запорожців прибуло на Дон. Вони засновують тут Черкаськ, що згодом стане столицею Донського козацтва.
Кримський хан Довлет-Гірей повідомив султана, що козаки, скориставшись походом татар під Астрахань, напали на ординські володіння в Причорномор'ї, забравши з собою велику кількість жінок і дітей. У Черкасах, Києві, Брацлаві і Каневі на той час перебувало понад тисяічу їх. Вони, звичайно, мали бути обміняні на християнських дітей і жінок.
1574. Донські і запорозькі козаки напали на Азов. Цього ж року відбувся похід українських козаків і під Акерман.
1575. У відповідь на грабіжницький набіг татарської орди запорожці на чолі з гетьманом Богданом Ружинським здійснили морський похід на Крим, де висаджувалися біля Гьозлева (Євпаторії) і Кафи.
Затим на чайках козаки пересікли Чорне море і несподівано для турків почали штурмувати Трапезунд і Синоп.
Успішним діям запорожців тоді сприяла допомога московського уряду, котрий за рік перед цим надіслав дніпровській вольниці гроші, селітру й зброю. В Бахчисараї знали, що Іван Грозний «грамоты днепровским наказам писал не по однажды».
1576. Спільно з російськими ратниками на чолі з А. Верьовкіним запорожці оволоділи татарською фортецею Іслам-Кермен. У книгах Литовської Метрики зберігся запис розповіді кримських послів на Торунському сеймі: козаки «около Ислам-города попалили, попустошили в одну вежу збили... и первей шестьсот козаков забравшися о полночи вбегли в замок, и там люди наши их на голову побили. Видели есьмо, или с того краю нам пожитку немать, одно от казаков ваших завше великие шкоды и утиски... мы с того замку для казаков ваших мусели есьмо тот замочок опустити». Орда, яка в цей час вибралась у землі Московської держави, змушена була негайно повернутися назад.
Дещо згодом козацькі чайки з'являються в гирлі Дунаю. Взявши Кілію, вони просуваються на південь уздовж західного узбережжя Чорного моря. В тому часі маємо свідчення про відвідання запорожцями Сілістрії та Варни.
Запорожці за свідченням історика А. Висковатова, того ж року висаджувалися біля Козлева і Кафи, громили тут татар, а потім ходили на протилежний берег Чорного моря до Трапезунда і Синопа.
Детальніше про це розповідається в рукописі «Гетьманщина», що зберігається в Центральній науковій бібліотеці АН України: «Федір Богданко послав Нечая з 5000 в море, щоб виручити полонених — загатити Козлов і Кафу, щоб там не випускали полонених, а сам відправився суходолом. У степу між Кучугурами і Дарієвим мостом на нього напали всі орди татарські під проводом Довлей-Гірея, але Богданко, маючи гармати на флангах, через годину відігнав їх геть.
Татари розташувалися спереду і ззаду Дарієвого моста, але Богданко задніх затримав гарматами, а передніх відрізав і перебив на їхніх очах. Татари старалися хоч не пустити його в Крим і на всіх воротах розставили гармати і сторожу, але Богданко переправив вночі частину кінноти вбрід і вплав через Сиваш і вона, надавши на перші ворота, відбила їх і впустила козаків. Козаки негайно взяли з бою Перекоп і все перетворили в прах і попіл. Потім пішли до Кафи, обложеної а моря запорожцями, вирізали всіх татар і звільнили 500 полонених. Потім пішли на Бахчисарай і Козлов, але над річкою Салгир зустріли їх посли від хана з великими дарами повернули йому всіх полонених християн, які в них, дали 15 мурз (супровід) і Богданко з торжеством повернувся додому. А Нечай по дорозі заїхав у Синоп, Трапезунд і відтілля також визволив кілька сот полонених одновірців.
Та ледве вони повернулися додому, як король наказав їм, зробити набіг на віддалені землі турецькі, щоб відволікти турків, котрі напали в цей час на дунайських слов'ян.
Богданко знову пустив Нечая з 3000 козаків у море, а сам пішов сухолутно. Він пройшов спокійно кримські степи, погостював у
Chestnut » 11 вересня 2007 17:43
Sav написав:Исходная картинка здесь:
Повернутись до Козаччина (XVI-XVII ст.)
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість
