Украiнцi в армii Наполеона

[ost]

Хто може порадити де знайти iнформацiю по цьому питанню, чи збереглись списки старшин та офiцерiв польських уланiв, якi перебували в Iспанiї.

Прохання пiд українцями потрiбно розумiти тих воякiв - якi народились на Галичинi та дотримувались греко-католицького, або православного обряду.

[Adam]

Дуже складне питання. Дещо відомо лише про офіцерів...

Олекса займався цим питанням - можливо допоможе.

[ost]

Саме офiцер i цiкавить.
Може хтось розтолкуе яким пiдроздiлом командував ротмiстер кавалерii, та де можна переглянути форму та озброення (фото чи реконструкцiю), якщо вiдомо що до 1814р. перебував в Барцельонi (саме так в записах).

[oleksa]

Я маю повні списки офіцерів Леґіону Вісли, зокрема, уланів. Проте окрім них, в Іспанії перебував і славетний полк шеволежер-уланів Імператорської гвардії. Частково деякі біографії у мене є, проте далеко не всі. Прізвище тої особи, по якій треба інформацію - секрет?

[ost]

У мого чотири рази прадіда - Щельбицький (Strzelbycki)

[ost]

Strzelbicky з під Перемешля, його батько був греко-католицьким священиком.

[Слободянюк]

Тільки призвіще вашого родича - Стшельбіцькій, а не так, як Ви його назвали.

[oleksa]

Маю підбірочку: перелік офіцерів Леґіону Вісли на 1808-1814 рр. Передивися - такого прізвища немає.
У Ґембаржевського також є перелік прізвищ офіцерів Великого Герцогства Варшавського ( неповний) , там також немає. Залишається 1-ий полк шеволежер-ланс'є Імператорської гвардії та 3-й ( литовський) полк.
З приводу ж віросповідання - ніяких даних про греко-католиків, а тим більше про православних у ВП наполеонівського часу не маю. У полках ВГВ та Леґії Надвіслянській були капелани - усі римо-католики.

[Chestnut]

А якщо взяти за основу саме \"Щельбицького\", тобто шукати на Szczelbicki?

[ost]

Коли переглянув папери то звернув увагу на рiзнi варiанти написання прiзвища в рiзнi часи, в церковних метриках 1878р. - Strzelbicki (причому священик виправив перший слог з Szcz на Strz), шематиз вiд 1932р - Strelbicki, листи 1902-14р.- Cтрзельбицький, радянськi справки та документи - Стрельбицький та Стрiльбицький.

[ost]

Через чотири роки пошуків вдалося натрапити на слід свого предка в Гамбурзі.
Розшукав метрику про народження його сина (мого пра..прадіда).
Ось її вичитка: "sondern erst in denen der damaligen Kaiserlichen Gesandtschaftskapelle in Hamburg: Dort ist unter dem 2. Juni 1815 die Taufe von Johannes Nicolaus vermerkt, der am 23. Mai 1815 geboren wurde und Sohn des Johannes Frawisco (angefügt: Strzelbicki) und der Maria Frawisco, geborene Feretto war".
Що переклав як:"знайшли її тільки у тодішній Імперській посольскій каплиці Гамбургу. Там 02.06.1815 було зареєстровано хрещення Йоганеса Ніколауса (Івана-Миколи), що народився 23.05.1815 і був сином Йоганеса (Івана) Фравіско (додатково: Стрельбицький) і Марії Фравіско, дівоче прізвище Феретто".

Тетпер постає низка питань:
1. Як відомо з історичних джерел наприкінці війни в Гамбурзі був маршал Даву, який покинув місто тільки після відречення імператора. В польських джерелах вказується, що в його розпорядженні був ескадрон 1-го полку шеволежер-ланс'є Імператорської гвардії.

W pierwszym etapie wojny pułk przydzielony został do cesarskiej Kwatery Głównej, a jeden szwadron stanowił osobistą ochronę marszałka Davouta

http://pl.wikipedia.org/wiki/1_Pułk_Szwoleżerów-Lansjerów_Gwardii_Cesarskiej#Rosja (вказується джерело - Pawly: Napoleon's Polish Lancers of the Imperial Guard, s.37)
У звязку з цим є питання, щодо того, чи міг мій Іван залишитись в Гамбурзі після виходу з міста військ маршала Даву? Наскільки мені вдалося розшукати інформацію з цього приводу, то Даву залишав Гамбург ось так:

За то время, что Даву «отстаивает» Гамбург, в Европе происходит множество событий. После Лейпцига Наполеон фактически потерял контроль над Германией. С 1 января 1814 года война полыхала уже на территории Франции. Французская кампания 1814 года завершается вступлением войск союзников в Париж (31 марта 1814 г.) и отречением Наполеона (6 апреля 1814 г.). 14 апреля Беннигсен сообщает Даву об отречении Наполеона и восшествии на престол династии Бурбонов. Однако князь Экмюльский считает это сообщение русского командующего провокацией. 20 апреля противник вновь сделал попытку убедить несговорчивого маршала о смене власти во Франции. Даву ответил двум русским офицерам-парламентерам, что «император Наполеон не передает мне приказы через русских офицеров». 28 апреля в Гамбург прибыл двоюродный брат маршала – Франсуа, который привез письма жены Даву, газеты и на словах подтвердил все самые худшие известия. Только тогда Даву решился сдать (но не капитулировать) город. Его войска выходили из Гамбурга со всем оружием и с развернутыми знаменами.

джерело - http://adjudant.ru/fr-march/davout.htm
Отже маємо 28 квітня 1814 року (дата коли місто покинилу французькі війська) та 23 травня 1815 року (день народження пра..прадіда).
Один рік і місяць після закінчення військової компанії, явно трішки більше ніж 9-ть місяців. Можливо вийшов з маршалом, а потім повернувся???
2. Питаяння стосовно каплиці. Що може значити "Kaiserlichen Gesandtschaftskapelle in Hamburg" (Імперська посольська каплиця Гамбургу) ?
Про яку імперію йде мова?
Причому в архівній відповіді було зазначено, що шукали цю метрику і в інших приходах, серед яких: "метричні книги тодішніх католицьких парафій Гамбурга та сусідньої Альтони і книги французької посольської каплиці".
В інтернеті знайшов інформацію, що каплицю з такою назвою було зруйновано в 1719 році -http://archiv.schlitzerbote.de/SBLokales.nsf/6095d2e43d693e794125671100543f07/1123a1da795e528c4125673000638ad2?OpenDocument
Чи відбудували її? Про яку імперію йде мова?
3. Що могло значити прізвисько Фравіско (Frawisco)? Наскільки було розповсюджено в французькому війську надавати "прізвиська", а не записувати справжнє прізвище?
Прошу висказати свої зауваження та міркування.

[ost]

Нещодавно натрапив на ще одного Івана Стрільбицького, який теоретично міг воювати в ті часи, але вже проти Наполеона.
http://books.google.com.ua/books?hl=uk& ... AJ&dq=Ukraïnsʹka+vilʹna+Стрилбицького&q=Стрилбицького#search_anchor
Все що вдалось витащити з цієї книги "Ukraïnsʹka vilʹna akademiia nauk u Kanadi" 1994 - History:

".....(Dundum Castle) в Гамільтоні, Онтаріо, на балістичну картину з 1812-1814 років, яка представляла бої англо-американських військ в околицях Гамільтону і Стоні-Кріку. Онтаріо, а внизу тієї картини мистець відтворив цих визначних героїв і рівночасно помістив їхні імена й прізвища, між якими знаходилося імя і прізвище "капітана Йогануса Стрильбицького " (70). З цього виходить, що капітан Іван Стрільбицький мав би був боротись в складі англійських військ проти американців під час цієї англо-американської війни в Канаді 1812-1814 роках та якого він уважав "першим українцем на канадійській землі", але залишив це дослідити українським дослідникам Канади і "точніше роз ... ".

Література:
70. С.П.Г (Степан Петрович Гевак). "Про першого українця на канадійській землі". Канадійський Фармер. Рік 53, ч 7 (Вінніпег), 13 лютого 1965, стор. 9, 12

1. Де дістати цю книгу?
2. Чи можливо, що саме він прибув в Гамбург в 1915 році після виходу військ Даву, але вже як англійський вояк? (але тут є проблема, бо після цього Марія Фравіско потрапляє до Парижу (відомості з архівних джерел)).
3. Що можна прочитати про цю баталію під Гамільтоном?
4. Можливо десь є її фото в інтернеті?

[ost]

Всі крапки над "і" розставив Кирило Студинський.

Його мати Вікторія народилась в хаті свого діда, пароха седа Озерна на Тернопільщині - Николи Стрельбицького, який був рідним братом того самого ротмістра наполеонівської армії Івана Стрільбицького.

Метричний запис про народження Николи Стрільбицького в селі Військо під Перемишлем зберігся в архіві Перемишля, також відомості про його р.н та роки служіння зазначені в шематизмах Д.Блажейовського.

Автобіографічна довідка Кирила Студинського: "Мій рід", згодом потрапила до Богдана Барвінського і була розділена між Києвом та Львовом (Інститут української мови НАН та ЦДІАУ у Львові).

За копіювання львівської частини цих спогадів Щиро Дякую Ігорю Смутку, а за київські - собі ).

К. Студинський характеризує загальне положення з родоводами (генеалогією) його сучасників.

Кирило Студинський

Спогади

І Мій рід

Про мій рід зібрав я не багато. Мій покійний батько
мав метрику з призвищем Studziński, а підписувався
на урядових актах так само, а на приватних листах
Студінський і виводив свій рід із села Студінки,
Калуського повіту, а хоч до шляхотського титулу не
привязував ніякої ваги, нераз згадував, що наш
рід шляхотський та що мав він герб: Прус.
Одначе ніхто з роду мого батька про нобіліта=
цію в Австрії не старався і надармо шукавби хто
небудь за нашим родоводам по шляхотським реєстрах
під гербом Прус.
А веж воно велика шкода, що українська інтелі=
генція, на загал беручи, мало дбала про свої родоводи
з великою шкодою для національної культури. Шукала
вона за ними звичайно тоді, коли йшло про спад=
щину, але тоді по дорозі рвалися нитки і не можна
було нічого певного найти.
Що мій рід був шляхотський, про це свідчить один
оригінальний акт з р. 1776, що його закупив для мене
в архівара=жида директор міського архіву, др. Алексан=
дер Чоловський.
Подаю цей акт у моїх спогадах у повній осно=
ві:
« Leo na Szeptyckich Szeptycki z Bożej (lasri – закреслено) y S. Stoli=
cy Apostolskiey Łaski Biskup Lwowski, Halicki y Ka=
mieniecki, Arcybiskupstwa Metropolitalnego Kijowskie=
go, y cełey Rusi, z Opactwem Pieczarskim Koadjutor
y Administrator, Opał Kommendatariusz Mielecki, Orde=
rów Orła Białego y S.Stanisława Kowaler. ....

Далі К.Студинський подає свій родовід по матері.

Ще менче, як про рідню батька можу сказати про свояків матери. Моя мати,
Вікторія була дочкою о. Степана Качали (
пароха Шельпак і Анни із Стрільбицьких.
о. Качала мав трьох дітей. Найстаршим був
Володимир (ур. 05.(17) грудня 1842 р. + 25.ХІІ. 1894, на латинський
святий вечір в моїй прияві. Пок. Володимир
кінчив студії хемії на політехніці у Львові і Відні
а по осягнені степеня інжінера поїхав до Пе=
тербурга, там нострифікував диплом, працював
спершу у фабриці, як звичайний робітник, опісля
заложив у Києві фабрику мінеральних вод, став
директором шости цукроварень. Умер в часі фінан=
сової скрути і з його міліонового маєтку, прегар=
ної камениці при вул. Св. Володимира (тепер Коро=
ленка 45 і віллі в огороді, одинока дочка Анна,
заміжня за інж. Іваном Єгоровичем Трескіним.
виратувала не більше, як 50 тисяч рублів. Була
це в Києві перша камениця, що мала свою
власну електровню, яка освітлювала теж частину
київських домів....

З моїх розвідок стало відомо, В.Качала одружився з племінницею київського міського голови Степана Никифоровича Личкова - Марією Михайлівною Личковою.
В Санкт-Петербурзі познайомився з Терещенком і згодом перебрався до Києва.
Певний час був інженером у Терещенків.

Про свою матір в цьому розділі спогадів Кирило Студинський пише ось так:

Другою дитиною о. Степана Качали була моя
Мати Вікторія. Уродилася вона дня 29. V. 1844 р.
в Озарній в домі свого діда о. Миколи Стрільбицького,
місцевого пароха. Тогож дня охре(щено-закреслено)стив її з води
о. Клим Ілевич, парох і декан з Яршовець, Зборів=
ського деканату. В метриці вписані: батько:
coater Stephanus Kaczała, administrator ex ..oxyczc,
sacerdos saccularis r.g.c.
mater: Anna, parente Nicolas Strzelbicki, paroch.
r.gr.cath. Jeziernensi, dekanatus Kozlo=
vicnsis.
Кумами були: (And – закреслено) Андрій Ковальський,
учитель парахіяльної школи в Озарній і
Францішка Кунегунда Pregzner, посесор=
ка в Озарній та Wojtaszówce.
Копія метрики переховується у Св. Юрі в архіві,
звідкіля добув її для мене о. Ан. Яримович?, архівар.
(Copia ex libro metric. Natorum parochiae rix.
Gr. Cath. Jezierna pag 57)

Далі він наводить дані про Івана Стрільбицького - брата його прадіда Миколи Стрільбицького, який також був народжений в священницькій родині місцевого пароха Івана та Марії з Левицьких у селі Військо під Перемишлем.

Мав папа Пій ІХ сестру
Марію Доротею графянку Ферреті. Коли папі
Було 20 з чимось літ з роду, його сестра познайо=
милася на двірському балі в Барселоні з гали=
чанином Іваном Стрільбицьким, ротмістром на=
полеонських військ. Як відомо, національної
свідомості серед галицьких українців тоді не
було і в часі наполеонівських військ, в часі
повстань польських з р. 1831 і 1863, чимало га=
лицьких українців боролося в ім`я Польщі на
французьких і польських побоєвищах. Національна
свідомість була у них польська. За Польщу пролива=
ли вони кров, покутували по в`язницях Куф=
штайну і Шпільбергу. Були між ними люди світ=
ські і священики. Про них писав я в студіях
про «Польські конспірації серед руських питом=
ців і духовенства» (…………… Львів 1908) і
у «Львівській духовній семинарії» (Львів 1916.)
В браку власного національного ідеалу галицькі
українці промощували шлях для відродження
і реституції польського державного життя.
До тих людей, що в ім`я Польщі, боролися у Фран=
цузькій армії належав згаданий Іван Стрільбиц=
кий. Мав це бути дуже гарний мущина і в ньому
влюбилася сестра пізнішого папи графянка Марія
Доротея, а що любов довела обоє до вінчання

Що Лев Стрільбицький, (дід якого був - моя вставка) ротмістр напо=
леонівських військ, був свояком моєї матери,
про це вона сама мені оповідала. Казала,
що одружився з графянкою. В альбомі
(моїх – закр.) батьків, що перейшов на власність моєї
сестри Стефанії Слюзаревої, (пере- закр.) зберігається
світлина одного із Стрільбицьких (Антін - моя вставка) , що був чо=
тарем і братом Льва.
Дивні псоти витворює часом історія і саме
тому я згадую про цю подію.
ми повинні дбати про історію наших родів.